Картка проєкту
|
Суб’єкт права законодавчої ініціативи: Кабінет Міністрів України |
Мета проєкту Закону – врегулювання питань, пов’язаних з порядком ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення |
Проєкт Закону (реєстр.№ 9586 від 07.08.2023)
|
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту Закону України «Про внесення змін до статті 59 Закону України «Про запобігання корупції» щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі – проєкт Закону) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори:
- порушення процедури прийняття зазначеного проєкту нормативно-правового акта;
- ускладнення роботи Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Недотримання процедури розроблення, погодження та прийняття нормативно-правових актів органу виконавчої влади, у тому числі обмеження участі фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань у громадському обговоренні
В абз. 1 п. 1 § 70 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (далі – Регламент), визначено, що законопроєкти, які вносяться у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради, готуються Мін’юстом, іншими центральними органами виконавчої влади з дотриманням вимог, передбачених Регламентом Верховної Ради України, главами 2–5 розділу 4 цього Регламенту для проєктів постанов Кабінету Міністрів.
Національне агентство як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, на виконання зазначених вимог Регламенту як заінтересований орган бере участь в процедурі погодження проєктів актів (§ 37 Регламенту) за умови, що їх положення стосуються компетенції Національного агентства, зокрема питань або формування чи реалізації антикорупційної політики.
Водночас § 37-2 глави 3 розділу 4 Регламенту унормовує процедуру обов’язкового надсилання проєкту акта Національному агентству для визначення необхідності проведення ним антикорупційної експертизи. І таке надсилання здійснюється після проведення процедури погодження проєкту акта із заінтересованими органами. У цьому випадку розробник надсилає такий проєкт акта з необхідними додатками до Національного агентства одночасно з поданням відповідного проєкту акта Мін’юсту для проведення правової експертизи.
Таким чином, Регламент визначає дві розмежовані у часі процедури, які зумовлюють різні ролі Національного агентства:
1) погодження проєкту акта як заінтересованим органом;
2) визначення необхідності проведення антикорупційної експертизи проєкту акта.
Однак проєкт Закону в порядку, визначеному § 37-2 глави 3 розділу 4 Регламенту, до Національного агентства не надходив.
Рекомендація НАЗК:
зауваження про порушення вимог § 37-2 глави 3 розділу 4 Регламенту розглянути на засіданнях комітетів Верховної Ради України та врахувати у відповідних рішеннях щодо проєкту Закону.
ІІ. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
У п. 2 розділу І проєкту Закону пропонується доповнити ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) новою ч. 4 такого змісту: строк зберігання відомостей у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, становить:
1) відомостей про притягнення до дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – 1 рік;
2) відомостей про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення – 3 роки;
3) відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – до погашення або зняття судимості з особи, але не менше 5 років;
4) відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку із вчиненням корупційного правопорушення, – 5 років.
Після завершення строків, визначених цією частиною, відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню.
Однак запропоновані положення проєкту Закону викладені в неоднозначний спосіб, що ускладнює його застосування, оскільки у них не визначено дати, з якої починається відлік строків зберігання відомостей у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр).
Також зазначаємо, що запропоновані зміни потребують додаткового вивчення можливих строків зберігання відомостей у Реєстрі та підстав виключення з нього. З цією метою Фондом «Східна Європа» за конкурсом обрано підрядника для проведення дослідження «Антикорупційний та соціальний вплив відкритих даних Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», яке включає, зокрема, питання щодо з’ясування розширення підстав для вилучення з Реєстру з урахуванням міжнародного досвіду (Термін проведення зазначеного дослідження – 4 квартал 2023 року).
Крім того, у разі прийняття та практичного застосування пропонованої ч. 4 ст. 59 Закону необхідно провести заходи з модернізації Реєстру, зокрема розробки та впровадження відповідного програмного забезпечення, що, своєю чергою, потребуватиме фінансових ресурсів для реалізації таких змін. Разом з тим проєкт Закону не містить положень, що визначають період, необхідний для здійснення заходів із модернізації Реєстру.
Рекомендація НАЗК:
п. 2 розділу І проєкту Закону виключити.
Висновок:
оскільки запропонована модель правового регулювання є корупціогенною, проєкт Закону має бути відхилено.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
