Картка проєкту
|
Ініціатори проєкту Закону: народні депутати України Демченко С.О., Соболєв С.В., Шпенов Д.Ю. та ін. |
Мета проєкту – забезпечення доступності правосуддя для кожної особи шляхом надання можливості судам, органам суддівського врядування, іншим державним органам та установам системи правосуддя отримувати благодійну, в тому числі гуманітарну допомогу в період воєнного або надзвичайного стану, а також протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 |
Проєкт Закону (реєстр. № 9047 від 22.02.2023) опрацьовується в комітеті |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами проведення антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті Закону корупціогенний фактор.
Отримання благодійної допомоги судами може зумовити їх залежність від благодійників, адже такими можуть бути сторони судового процесу, адвокати та інші зацікавлені особи.
Застосування положень проєкту Закону ускладнить реалізацію права на справедливий суд.
Опис виявленого корупціогенного фактора
- Ускладнення реалізації передбачених законодавством заходів із запобігання чи протидії корупції
Проєктом Закону пропонується ч. 2 ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» доповнити новим п. 16, додавши до переліку сфер благодійної діяльності нову – розвиток та сприяння доступності правосуддя для кожної особи.
Окрім зазначеного, ч. 1 ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується доповнити абз. 3, згідно з яким на період дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану суди, органи суддівського врядування, інші державні органи та установи системи правосуддя, які розташовані на території дії такого правового режиму, можуть бути бенефіціарами благодійної допомоги, отримувачами та/або набувачами гуманітарної допомоги для досягнення цілей благодійної діяльності у сфері, визначеній пунктом шістнадцятим частини 2 статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», у порядку, визначеному Радою суддів України.
Також розділ ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнюється новим п. 57, яким визначено, що з метою відновлення судів, зруйнованих та пошкоджених внаслідок збройної агресії проти України, протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», суди, органи суддівського врядування, інші державні органи та установи системи правосуддя можуть бути бенефіціарами благодійної допомоги, отримувачами та/або набувачами гуманітарної допомоги для досягнення цілей благодійної діяльності у сфері, визначеній п. 16 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», у порядку, визначеному Радою суддів України.
Насамперед зауважимо, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 126 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Видами благодійної допомоги, передбаченими у ч. 1 ст. 5 зазначеного вище Закону, зокрема, є: безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна; безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права; безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів.
Важливо звернути увагу на зміст поняття благодійник. Це дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).
Отже, для прикладу, благодійниками можуть бути сторони судового процесу, адвокати та інші зацікавлені особи.
З огляду на зазначене звертаємо увагу на норми ст. 6 зазначеного вище Закону, якими, зокрема, передбачено, що благодійна пожертва може надаватися з однією чи кількома відкладальними або скасувальними обставинами. Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви.
Застосування таких норм Закону може зумовити залежність судів, які отримуватимуть благодійну допомогу, від благодійника.
Акцентуємо увагу на тому, що згідно з ч. 1 ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Це одна з дієвих гарантій незалежності судів. Наділення зацікавлених осіб (сторін судового процесу, адвокатів та ін.) правом надавати на вільний вибір конкретним судам благодійну допомогу нівелює принцип незалежності судів та зумовлює конфлікт інтересів.
Застосування пропонованих у проєкті Закону положень зумовить ризик зловживань процесуальними правами сторонами судового процесу. Надання благодійної допомоги суду може використовуватись надалі для відводу судді. Зважаючи на ту обставину, що бенефіціаром такої допомоги виступатиме суд, це може зумовити ризик зловживань територіальною підсудністю справ.
Таким чином, створюються умови, які ускладнять реалізацію права на справедливий суд.
Рекомендація НАЗК:
виключити положення щодо права судів та інших органів і установ системи правосуддя, визначених у проєкті Закону, бути бенефіціарами благодійної допомоги;
визначити дієвий правовий механізм контролю за використанням іншої, зазначеної у проєкті Закону допомоги, через обов’язкове щомісячне опублікування такими суб’єктами відомостей про її використання на офіційних вебсайтах та інших відкритих джерелах.
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенний фактор та потребує доопрацювання з урахуванням наданої рекомендації.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
