Картка проєкту
|
Розробник: Міністерство юстиції України |
Мета проєкту – удосконалення нормативно-правової основи сучасної системи експертного забезпечення правосуддя для забезпечення органів правопорядку та правосуддя незалежною, кваліфікованою та об’єктивною експертизою |
Проєкт Закону надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи Національне агентство ідентифікувало у проєкті Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу» щодо уніфікації судово-експертної діяльності» корупціогенні фактори (далі – проєкт Закону).
Зокрема, недостатня правова регламентація діяльності наглядової ради при науково-дослідній установі судових експертиз, яка спеціалізується на проведенні судових експертиз у кримінальних провадженнях з розслідування корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, вчинених особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – наглядова рада), може ускладнити реалізацію визначених у проєкті Закону завдань останньої.
Окрім цього, неузгодженість окремих положень законопроєкту унеможливлює досягнення мети діяльності Головної експертно-кваліфікаційної комісії судових експертів (далі – Комісія) та створює умови для корупційних зловживань.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків чи відповідальності юридичних та фізичних осіб у будь-якій сфері правового регулювання
Проєкт Закону доповнено ст. 73, яка встановлює особливості утворення, завдання та функції наглядової ради.
Так, згідно з ч. 9 ст. 73 проєкту Закону рішення наглядової ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосували більше половини її членів.
Водночас проєкт Закону не містить вимоги щодо кворуму наглядової ради.
Така правова невизначеність може використовуватись для прийняття рішень її персональним складом під впливом зацікавлених суб’єктів.
Відсутність положення щодо загальної чисельності наглядової ради посилює дискреційні повноваження останньої, зумовлює ризики корупційних зловживань та може негативно вплинути на її незалежність.
Рекомендація НАЗК:
положення ст. 73 проєкту Закону викласти у новій редакції, визначивши мінімальну кількість членів наглядової ради, присутність яких на засіданні забезпечує її правомочність.
ІІ. Юридична колізія в законодавстві: суперечність між різними положеннями одного й того самого нормативно-правового акта або між положеннями різних нормативно-правових актів однакової юридичної сили у вирішенні одного й того самого питання, що допускає різне тлумачення норм
Відповідно до ч. 10 ст. 17 проєкту Закону з метою забезпечення права осіб на адміністративне оскарження рішень експертно-кваліфікаційних комісій, утворених відповідно до частини першої цієї статті, при Міністерстві юстиції України утворюється Комісія, яка є колегіальним міжвідомчим органом і діє відповідно до цього Закону та положення про неї, затвердженого Міністерством юстиції України за погодженням з міністерствами та іншими державними органами, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи.
Згідно з ч. 12 ст. 17 проєкту Закону до складу Комісії входять:
1) чотири представники, делеговані Міністерством юстиції України;
2) по одному представнику, делегованому від міністерств та інших державних органів, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи;
3) один судовий експерт, який не є працівником державної спеціалізованої установи. Порядок залучення такого судового експерта визначається положенням про Головну експертно-кваліфікаційну комісію судових експертів.
Окрім цього, до складу Комісії можуть бути делеговані фахівці наукових установ, закладів вищої освіти, державних органів та установ (ч. 13 ст. 17 проєкту Закону).
При цьому ч. 21 ст. 17 законопроєкту охоплює вищезгаданих суб’єктів. Так, , якщо Комісією розглядаються питання, пов’язані з оскарженням рішень експертно-кваліфікаційних комісій щодо присвоєння кваліфікації судового експерта або дисциплінарної відповідальності судового експерта, які потребують спеціальних знань у відповідній галузі, до її роботи можуть залучатися без права голосу судові експерти (до двох) державних спеціалізованих установ та/або судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, що мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, з якої розглядається питання, або інші фахівці, науковці, посадові особи, участь яких може сприяти вирішенню питань, які розглядаються.
Отже, вищезгадані положення проєкту Закону суперечать одне одному та допускають різне тлумачення норм, наділяючи одних і тих самих суб’єктів різним правовим статусом.
Така неузгодженість дозволить маніпулювати кількісним складом Комісії з метою прийняття завідомо обумовлених рішень при розгляді питань, пов’язаних з оскарженням рішень експертно-кваліфікаційних комісій щодо присвоєння кваліфікації судового експерта або дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Зазначене унеможливлює досягнення мети діяльності Комісії та створює умови для корупційних зловживань.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати ст. 17 проєкту Закону з урахуванням наданих зауважень або виключити положення ч. 13 ст. 17 законопроєкту.
Висновок:
проєкт Закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
