За результатами щорічної кампанії декларування за 2025 рік до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за І півріччя 2026 року надійшло понад 5,5 тис. повідомлень про факти неподання або несвоєчасного подання декларацій. Це на понад 40% менше, ніж за результатами попередньої кампанії: у 2025 році щодо декларацій за 2024 рік до НАЗК надійшло близько 9,5 тис. повідомлень. Таким чином, кількість повідомлень зменшилася більш ніж на 4 тис.
Зменшення кількості повідомлень свідчить про позитивну динаміку у дотриманні вимог фінансового контролю. Водночас важливою складовою цієї роботи залишається системна робота з суб’єктами декларування та роль превентивних заходів у забезпеченні належного виконання вимог законодавства у сфері декларування.
Важливу роль у забезпеченні своєчасного декларування відіграють уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції, які працюють у державних органах, органах місцевого самоврядування, установах та організаціях.
Їхня робота не обмежується перевіркою факту подання декларацій після завершення кампанії. Насамперед йдеться про превентивні заходи: своєчасне інформування декларантів про обов’язок і строки подання декларацій, роз’яснення особливостей декларування в окремих ситуаціях та відповідальність за порушення встановлених вимог.
Зокрема, уповноваженим підрозділам необхідно завчасно нагадувати працівникам про обов’язок декларування, звертати увагу на осіб, які звільнилися, але мають подати декларацію, а також надавати роз’яснення у разі переведення, призначення на іншу посаду чи припинення діяльності.
Разом із тим, не кожне повідомлення про неподання або несвоєчасне подання декларації свідчить про наявність правопорушення. Під час перевірки можуть встановлюватися обставини, за яких особа мала законні підстави для відтермінування подання декларації, своєчасно подала декларацію або взагалі не була суб’єктом декларування. Тому важливо, щоб повідомлення до НАЗК надсилалися лише за наявності передбачених законом підстав. Такий підхід дає змогу зосередити контрольні заходи на реальних порушеннях і водночас посилює превентивну складову фінансового контролю.
Зменшення кількості повідомлень про неподання або несвоєчасне подання декларацій є, зокрема, і результатом системної роботи уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції із суб’єктами декларування та своєчасного інформування їх про вимоги фінансового контролю. Важливо й надалі приділяти увагу не лише виявленню порушень, а й їх попередженню, зокрема через роз’яснення вимог законодавства та своєчасне інформування декларантів про обов’язок і строки подання декларацій.
Довідково: Повідомлення про неподання або несвоєчасне подання декларацій надсилаються до НАЗК у межах процедури встановлення своєчасності їх подання, передбаченої статтею 51-2 Закону України «Про запобігання корупції».
Процедура передбачає кілька етапів:
- державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства та установи перевіряють факт подання декларацій їхніми теперішніми та колишніми працівниками, а також членами конкурсних комісій і Громадської ради доброчесності;
- уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції інформують НАЗК про встановлені факти неподання або несвоєчасного подання декларацій;
- НАЗК опрацьовує отриману інформацію та вживає передбачених законом заходів у разі встановлення порушень вимог щодо декларування.
За неподання або несвоєчасне подання декларації законодавством передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність.
Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення — Реєстру порушників.