Продовжуємо підсумовувати чотирирічну роботу команди НАЗК 2.0. Хоча впровадження такого інструменту фінансового контролю за статками службовців, як моніторинг способу життя (МСЖ), було передбачене законодавством ще у 2016 році, застосовувати і удосконалювати його Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) почало лише з 2020 року.
«Інструмент моніторингу способу життя існує лише у США та Україні. Його метою є встановлення відповідності рівня життя декларантів наявним у них та членів їхніх сімей активам. МСЖ дозволяє виявляти тих посадовців, які задекларували досить скромні статки, проте користуються люксовими автомобілями, купують маєтки, отримують коштовні подарунки. Навіть якщо чиновник намагатиметься приховати свої активи чи оформити їх на третіх осіб, ми знайдемо це, сформуємо відповідний висновок, скеруємо до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) для подальшої їх конфіскації судом», - зазначив заступник Голови НАЗК Артем Ситник.
У 2020 році НАЗК розпочало 47 МСЖ суб’єктів декларування, з яких 20 – за матеріалами медіа. Стосовно чотирьох публічних службовців розпочато повну перевірку декларацій, а ще одного – колишнього проросійського українського політика, народного депутата України – зібрані НАЗК матеріали були передані до САП, а згодом дали підстави Вищому антикорупційному суду (ВАКС) визнати актив необґрунтованим. Це був перший подібний позов в Україні.
У 2021 році було розпочато 84 МСЖ посадовців, з них 23 – на підставі публікацій медіа, ще 43 – самостійно встановлені дані, що свідчать про можливу невідповідність рівня життя суб’єктів декларування їхнім легальним доходам. Як наслідок було проведено 27 повних перевірок, 12 з яких завершились встановленням недостовірних відомостей на 140 млн грн.
У 2022 році в умовах воєнного стану розпочато 67 МСЖ, за результатами яких на повні перевірки передано матеріали стосовно 9 суб’єктів декларування. До САП направлено 17 матеріалів на 80 млн грн щодо виявлених ознак набуття необґрунтованих активів та один матеріал з виявленими ознаками незаконного збагачення.
З 2023-го року моніторинг способу життя посадовців почав здійснюватися вже із застосуванням ризик-орієнтованого підходу, який забезпечує несумісність корупційних практик та публічної служби. Протягом року розпочато 621 МСЖ суб’єктів декларування та завершено 552 моніторинги.
За їхніми результатами було виявлено 47 випадків, що містили ознаки необґрунтованих активів та незаконного збагачення. Зокрема, до САП направлено 31 справу про встановлення ознак необґрунтованості активів на майже 91 млн грн, 13 матеріалів з ознаками незаконного збагачення на близько 500 млн грн – до інших суб’єктів у сфері протидії корупції.
Одним з найгучніших кейсів 2023 року стали результати проведеного НАЗК моніторингу способу життя начальника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова, за якими було виявлено ознаки корупційного кримінального правопорушення, що свідчать про його незаконне збагачення на понад 188 млн грн.
Крім того, у 2023 році Національне агентство провело аналіз юридичної практики та міжнародних стандартів у сфері фінансового контролю, ключових тенденцій, ефективних стратегій і недоліків у практичному застосуванні інституту цивільної конфіскації.
Його результати стануть затребуваними під час удосконалення процесів щодо стягнення необґрунтованих активів та з метою формування середовища, у якому публічна служба і корупційні практики несумісні, а демократичні інститути ефективно служать суспільству.
«Моніторинг способу життя за ці роки пройшов шлях трансформації від процедури, яка є підставою для проведення повної перевірки декларації, до самостійного окремого інструменту фінансового контролю, спрямованого на виявлення необґрунтованих активів та незаконного збагачення. Цивільна конфіскація є важелем, який дає змогу забезпечити несумісність корупційних практик та публічної служби через неможливість використання незаконно набутих активів», - зазначив керівник Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларацій Дмитро Соколов.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про роботу НАЗК над удосконаленням та спрощенням процесу декларування впродовж 2020 – 2023 років, розвиток інституту викривання та формування державної антикорупційної політики в Україні.
З аналітичним звітом за результатами роботи НАЗК за чотири роки (2020-2023) можна ознайомитись тут.