25 січня Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило на повторний розгляд Урядовим комітетом з питань нацбезпеки, оборони та правоохоронної діяльності доопрацьований проект Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки (ДАП).
Агентство врегулювало всі без виключення розбіжності щодо проекту програми з 17 органами влади, представники яких є членами Урядового комітету (повний склад — 19 осіб). Документ отримав загальну високу оцінку й підтримку від експертів, міжнародних партнерів України та громадськості, зокрема, Представництва Європейського Союзу в Україні та Громадської ради при НАЗК.
«Ухвалення Державної антикорупційної програми є важливим сигналом напередодні Саміту Україна-ЄС щодо продовження антикорупційних зусиль. Таке рішення Уряду продемонструє готовність України втілювати необхідні суспільству реформи і здійснювати першочергові кроки для прискорення набуття нашою державою членства у ЄС», – зазначив заступник Голови НАЗК Андрій Вишневський.За його словами, НАЗК врахувало всі отримані до документа пропозиції, крім тих, що відверто спрямовані на вихолощення його ключового змісту і призначення. «Ми вдячні колегам і партнерам за зауваження, пропозиції та конструктивну спільну роботу над доопрацюванням проекту ДАП», – зауважив Андрій Вишневський.
Нагадаємо, 9 січня Урядовий комітет під головуванням Міністра оборони Олексія Резнікова розглянув проект ДАП і повернув його НАЗК для проведення додаткових узгоджувальних процедур з органами, представники яких висловилися щодо цього на засіданні Урядового комітету, та відповідного доопрацювання.
Чи вдалося врегулювати всі розбіжності щодо проекту ДАП?
Протягом останніх двох тижнів НАЗК провело додатові узгоджувальні наради з 19-ма заінтересованими органами та суттєво доопрацювало проект ДАП, не лише не втративши при цьому його сенсу, а й підвищивши якість. Цей процес був конструктивним з боку всіх учасників, тому всі розбіжності між НАЗК і 14-ма ключовими органами (Мін’юст, Мінфін, Мінекономіки, Мінагрополітики, МВС, МКІП, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, Мінстратегпром, Державна інспекція архітектури та містобудування, Держфінмоніторинг, Державна служба статистики, НБУ та Рада бізнес-омбудсмена) врегульовано.
Лише з 5-ма інституціями з числа учасників додаткових узгоджувальних процедур (Вища рада правосуддя, Рада суддів, Національна школа суддів, Антимонопольний комітет та Державна податкова служба) залишились окремі розбіжності, які можуть бути розглянуті безпосередньо на засіданні Урядового комітету.
«Ці розбіжності лежать по інший бік червоних ліній, за якими Антикорупційна програма перетворюється на «прокорупційну». На думку НАЗК, ці розбіжності можуть бути усунуті лише шляхом відхилення відповідних пропозицій і зауважень, але це рішення має прийматись на політичному рівні Урядового комітету та Кабінету Міністрів, оскільки НАЗК ніколи не підтримає їх врахування», – наголошує Андрій Вишневський.
Чому ухвалення ДАП надзвичайно важливе для України та її майбутнього членства в ЄС?
Українське суспільство протягом війни стало набагато нетерпимішим до корупції, і політикам доведеться це враховувати. Перед початком повномасштабного вторгнення лише 40% українців були готові повідомляти про корупцію, а сьогодні це 84%. Рівень несприйняття корупції як такої теж суттєво змінився: 64% зараз проти 44% до вторгнення. Отже, якнайшвидше затвердження ДАП відповідає гострому суспільному запиту.
Вже 3 лютого відбудеться 24-й Саміт Україна-ЄС, який може відкрити нові перспективи для початку переговорів про вступ України до Євросоюзу. Затвердження проекту ДАП без зволікань продемонструє готовність України проводити подальші реформи у пріоритетних для євроінтеграції сферах, таких як судочинство, правоохоронна діяльність, дерегуляція, захист конкуренції, містобудування, управління земельними ресурсами, корпоративне управління державними підприємствами, а також оборона. Саме ці сфери перебувають у фокусі заходів ДАП.
На необхідності остаточного ухвалення Антикорупційної стратегії, для реалізації якої і розроблено проект ДАП, наголошувалося у Висновку Європейської Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі.
На початку цього року Представництво ЄС в Україні виступило на підтримку затвердження ДАП Урядом, назвавши її наріжним каменем для вільного та демократичного майбутнього на шляху до ЄС та відновлення України. Також якнайшвидше ухвалити ДАП закликала Антикорупційна ініціатива ЄС.
У січні група Послів G7 визначила підтримку затвердження та безпосереднього виконання ДАП серед своїх пріоритетів, яких буде дотримуватися у 2023 році.
Особлива увага документа зосереджена на секторах, важливих для післявоєнної відбудови України, серед яких будівництво, інфраструктура та економічне регулювання. У цій частині зміст ДАП значно синхронізований із Планом відновлення України. Прийняття та реалізація самої ДАП зазначено окремим пріоритетом до документів групи Послів G7.
Крім того, низка заходів, передбачених у проекті ДАП, є втіленням рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також ключових аспектів співробітництва України та НАТО. Їх виконання буде ще одним кроком до членства у цих організаціях.
Державна антикорупційна програма, що відповідає на вимоги суспільства та наближає членство України в ЄС та НАТО, готова до затвердження Кабміном
