За останні 10–15 років в Україні суттєво трансформувався підхід до запобігання та протидії корупції - від створення окремих антикорупційних інституцій до формування цілісної системи, яка охоплює вдосконалення законодавства, цифровізацію, розвиток фінансового контролю, посилення доброчесності через освіту та забезпечення невідворотності покарання. На цьому наголосив заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Сергій Гупяк під час конференції «Integrity Matters».
Він підкреслив, що сьогодні антикорупційні вимоги є наскрізним елементом євроінтеграційних процесів України. Йдеться про антикорупційний мейнстримінг - підхід, за якого принципи запобігання корупції інтегруються в усі переговорні кластери ЄС, а відтак - у секторальні політики та реформи.
У цьому контексті ключову роль відіграє Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки, яка формує єдину рамку подальшого розвитку системи запобігання корупції. Документ розроблено з урахуванням євроінтеграційних вимог та зобов’язань України у межах наближення до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), із широким залученням громадськості, експертного середовища, міжнародних партнерів та органів державної влади.
Стратегія ґрунтується на концептуальному підході, що поєднує два взаємопов’язані напрями: підвищення ефективності антикорупційної системи та мінімізацію корупційних ризиків у найбільш вразливих і стратегічно важливих сферах.
Вона передбачає перехід до превентивної моделі антикорупційної політики - від реагування на порушення до системного виявлення та управління корупційними ризиками.
«Важливими елементами цієї моделі є цифрові інструменти НАЗК, аналітичні підходи до оцінки ризиків, а також освітні та просвітницькі програми з формування культури доброчесності, зокрема платформа Study НАЗК та інші навчальні продукти для публічного та приватного секторів, розроблені Агентством», - зауважив Сергій Гупяк.
Окрему увагу Сергій Гупяк приділив розвитку комплаєнсу як складової системи доброчесності. За його словами, комплаєнс-підхід не зводиться до формального впровадження процедур. Він передбачає формування внутрішньої системи управління ризиками в організаціях із чіткими механізмами запобігання конфлікту інтересів, функціонуванням внутрішніх каналів повідомлення про можливі порушення та належними процедурами їх розгляду.
«Впровадження комплаєнс-систем - це практичний інструмент управління ризиками, який дозволяє організаціям завчасно виявляти вразливості, запобігати порушенням і забезпечувати прозорість управлінських процесів», - наголосив Сергій Гупяк.
Він також підкреслив, що розвиток доброчесності та комплаєнсу є невід’ємною складовою євроінтеграційного курсу України та наближення до стандартів ОЕСР, оскільки формує основу стійкої, передбачуваної та прозорої системи управління.
Захід організовано Всеукраїнською Мережею Доброчесності і Комплаєнсу (UNIC) в межах проєкту «Громадський нагляд та доброчесність для стійкості та відновлення України», що реалізується Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Норвегії, та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) . У ньому взяли участь представники органів державної влади, бізнес-середовища, міжнародних організацій, громадянського суспільства та експертної спільноти.
