Конфлікт інтересів: за липень до суду направлено 36 адмінпротоколів щодо порушень посадовців

У липні Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило 36 порушень вимог і обмежень законодавства, що стосуються конфлікту інтересів (статті 1727, 1724, 1725 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Серед посадовців, які вчинили правопорушення: член Центральної виборчої комісії (ЦВК), міський голова, суддя господарського суду, прокурори, податківці.

У чому суть порушень, які виявило НАЗК?

Серед найбільш розповсюджених та навпаки незвичних порушень, стосовно яких НАЗК склало протоколи у липні, наступні:

1. Робота одночасно у державному органі та на підприємстві.

Член ЦВК одночасно обіймав посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю.

НАЗК звертає увагу, що закон забороняє публічним службовцям займати посади в органах управління підприємств, що мають на меті отримання прибутку. Заборона діє з дня призначення на посаду, а тому подбати про дотримання цього обмеження необхідно заздалегідь.

2. Прийняття слідчим, прокурором рішення за заявою про злочин, вчинений ним особисто.

Прокурор Офісу Генерального прокурора розглянув заяву адвоката про злочин. За результатами її розгляду він відмовив заявнику у внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення групою прокурорів у кримінальному провадженні, до якої входив сам.

3. Перевірка посадовцем власних документів та здійснення за її результатами реєстраційних дій.

Заступник начальника відділу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області здійснила перевірку відповідності вимогам законодавства поданих нею документів щодо відведення їй у власність земельної ділянки з її подальшою державною реєстрацією.

4. Ухвалення суддею рішення в умовах конфлікту інтересів.

Суддя господарського суду Сумської області приймав рішення у справі, стороною у якій було підприємство, кінцевий бенефіціарний власник якого надавав позику цьому судді для внесення застави у кримінальному провадженні за фактом отримання суддею неправомірної вигоди (хабаря).

5. Прийняття рішення стосовно осіб, з якими посадовець пов’язаний особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками.

Цього місяця було складено протоколи у зв’язку з трьома такими випадками:

  • Колишній заступник начальника Регіонального сервісного центру МВС
    у Закарпатській області підписав накази щодо преміювання себе та осіб,
    які є його родичами.
  • Посадовиця Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області погодила заяву про повернення помилково сплачених грошових зобов’язань та пені підприємству, яке орендує у неї земельну ділянку.
  • Працівниця Васильківського управління ГУ ДПС у Запорізькій області здійснила камеральну перевірку фізичної особи-підприємця, який є її близькою особою – братом її чоловіка.

6. Прийняття міським головою рішення щодо підприємства, заснованого його дружиною та братом.

Мер одного з обласних центрів захищав пов’язані із землекористуванням інтереси одного підприємства. Засновниками цього підприємства виявилися дружина та рідний брат міського голови.

Так, розраховуючи на підтримку впливового родича, представник підприємства звернувся до міського голови з проханням відмовити у погодженні землевпорядної документації на суміжну земельну ділянку.

Міський голова, діючи в інтересах підприємства своїх родичів, звернувся до землевпорядної організації з пропозицією перегляду такої документації.

У подальшому він також взяв участь у розгляді на сесії міської ради рішення щодо відведення суміжної земельної ділянки, яке суперечило інтересам підприємства. Не домігшись потрібного рішення міської ради, мер застосував право вето, зупинивши його дію.

7. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.

Заступник директора одного з Департаментів Херсонської обласної державної адміністрації одержав у подарунок від особи, яка не є його близькою особою, 200 тис грн готівкою.

Про суть таких порушень НАЗК повідомляло раніше. НАЗК сподівається, що завдяки висвітленню таких випадків їх кількість поступово зменшуватиметься. Адже задача НАЗК – сприяти запобіганню корупції та формувати практики доброчесності серед публічних службовців.