Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366-1 Кримінального кодексу, в діях та бездіяльності 10-ти посадовців: декларування завідомо недостовірних відомостей та неподання декларацій.
Так, за результатами повної перевірки декларації судді Приморського районного суду м. Одеси Вікторії Літвінової за 2016 рік встановлено ознаки декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів.
Суддя у декларації не зазначила дохід у вигляді подарунка, власну квартиру та квартиру своїх доньок, що належить їм на праві власності. Загалом відомості, вказані посадовцем у декларації, відрізняються від достовірних на суму понад 2,7 млн грн.
Обґрунтований висновок щодо ознак кримінального правопорушення направлено до Національного антикорупційного бюро.
Також виявлено ознаки неподання декларацій 9-ма посадовими особами. Як передбачено законодавством, обґрунтовані висновки щодо цього Національне агентство направило до НАБУ, територіальних органів Нацполіції та прокуратури для здійснення досудового розслідування.
Серед осіб, що не дотримались вимог закону, 2 судді у відставці апеляційного суду Дніпропетровської області, 5 посадовців органів Нацполіції, а також службові особи райдержадміністрації та СІЗО.
Національне агентство згідно із законодавством повідомляло посадовцям, щодо яких затверджені обґрунтовані висновки, про необхідність подати декларації протягом 10-ти днів з дня отримання таких повідомлень. Однак, незважаючи на їх отримання, посадовці декларації не подали.
Національне агентство ще раз нагадує суб’єктам декларування про встановлений законом обов’язок щодо подання не лише щорічних декларацій, а й декларацій перед та після звільнення.
Нагадаємо, відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачена статтею 366-1 Кримінального кодексу.
Національне агентство також зазначає, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування.