НАЗК: про 10 випадків неподання декларацій повідомлено органи Нацполіції та прокуратури

Національне агентство з питань запобігання корупції за результатами контролю своєчасності подання декларацій виявило ознаки їх умисного неподання. Про  це Національне агентство повідомило органи Нацполіції та прокуратури для здійснення досудового розслідування.

Серед осіб, які порушили вимоги закону, посадові особи органів Нацполіції та Державної кримінально-виконавчої служби.  Дев’ять посадовців, звільнившись у 2017 році, не подали декларації після звільнення, а один – перед звільненням за частину 2018 року.

Національне агентство згідно з законодавством повідомляло посадовцям, щодо яких затвердженні обґрунтовані висновки, про необхідність подати  декларації протягом 10-ти днів з дня отримання таких повідомлень. Однак, незважаючи на їх отримання, посадовці декларації не подали.

Під час контролю своєчасності подання декларацій Національне агентство виявляє, що декларанти ігнорують подання як щорічних декларацій, так і декларацій перед та після звільнення.

Звертаємо увагу, щорічна декларація та декларація особи, що припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається з 1 січня до 1 квітня року, наступного за звітним.  Декларація особи, що припиняє таку діяльність, подається в день звільнення, а якщо припинення виконання зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця  –  не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення. Декларація перед звільненням подається у день звільнення.

Нагадуємо, відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачена статтею 366-1 Кримінального кодексу.

Загалом з початку 2019 року Національне агентство направило до правоохоронних органів 160 обґрунтованих висновків щодо неподання посадовцями декларацій.

Національне агентство також зазначає, що затвердження  обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування.