Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вчетверте ініціювало проведення круглого столу на тему «Проблемні питання кваліфікації дій осіб за недостовірне декларування, приховування активів, у тому числі набутих з ознаками необґрунтованості чи незаконного збагачення».
До професійної дискусії долучилися судді Верховного Суду (ВС), Вищого антикорупційного суду (ВАКС), Апеляційної палати ВАКС, Київського апеляційного суду, Офісу Генерального прокурора та регіональних прокуратур, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Державного бюро розслідувань (ДБР), Національної поліції України (НПУ) та їх територіальних підрозділів, Бюро економічної безпеки України (БЕБ), Державної податкової служби України (ДПС).
«Для формування цілісного інституту декларування – як інструменту запобігання, так і притягнення до відповідальності – критично важливими є спільне бачення та єдині підходи на всіх етапах: під час кваліфікації недостовірного декларування, визначення вартості активів для ініціювання цивільної конфіскації та встановлення ознак незаконного збагачення. Після відновлення декларування у 2023 році ми системно відстежуємо слідчу та судову практику у справах цієї категорії і працюємо над забезпеченням єдиних підходів до її застосування. За результатами роботи НАЗК до правоохоронних органів спрямовано матеріали, на підставі яких розпочато близько 700 кримінальних проваджень за порушення у сфері фінансового контролю. Суди вже постановили 58 обвинувальних вироків і вони набули законної сили, ще 86 осіб притягнули до адміністративної відповідальності за недостовірне декларування. ВАКС ухвалив понад 40 рішень у справах про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів, з яких 70% рішень ґрунтуються на матеріалах НАЗК. Це підтверджує важливість подальшого узгодження підходів та посилення міжвідомчої взаємодії», – наголосив заступник Голови НАЗК Микола Корнелюк під час відкриття заходу.
Важливість питань, винесених до обговорення, та потребу в подібних майданчиках для професійної дискусії, пошуку вирішення проблемних питань і вдосконалення взаємодії органів підкреслили під час вітальних слів Ігор Дашутін, Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС, Марія Вдовиченко, перший заступник Генерального прокурора, Максим Цуцкірідзе, перший заступник Голови НПУ – начальник Головного слідчого управління, Тарас Щербай, перший заступник директора БЕБ України, Дмитро Мірковець, керівник Головного слідчого управління ДБР, Андрій Лисеюк, заступник Голови ДПС.
Перша частина заходу була присвячена практичним аспектам застосування законодавства, повʼязаного з цивільною конфіскацією необґрунтованих активів, з урахуванням актуальної слідчої та судової практики.
Окрему увагу учасники приділили особливостям збору та оцінки доказів, стандартам доведення необґрунтованості активу. Крім того, вони обговорили питання встановлення суміжних зі ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209 (легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом), 212 (ухилення від сплати податків), 368-5 (незаконне збагачення) КК України.
Своїм досвідом поділились судді Верховного Суду, ВАКС, представники НАЗК, НАБУ, САП, Офісу Генерального прокурора, ДБР, НПУ, ДПС.
Василь Крат, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС, окреслив відмінності правових наслідків недійсності договору у приватно-правовій та публічно-правовій сферах, зокрема, для визнання активів необґрунтованими та їх стягненні в дохід держави, зосередивши увагу на баченні таких процесів Касаційним цивільним судом у складі ВС.
Особливості правового регулювання, стандарти доведення необґрунтованості активів та проблемні питання під час розгляду справ про визнання активів необґрунтованими також висвітлив Євген Петров, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС.
Дмитро Михайленко, заступник Голови ВАКС, на прикладах судових рішень висвітлив особливості визнання активів необґрунтованими, у тому числі у випадках їх трансформації в інші активи, а також звернув увагу на особливості вирахування строків позовної давності у справах цієї категорії.
Прокурори САП, детективи НАБУ, представники НАЗК та ДБР презентували спільне бачення відомств щодо розрахунку вартості активу, набутого з ознаками необґрунтованості чи незаконного збагачення, з урахуванням судової практики.
Під час другої частини заходу учасники, опрацьовуючи практичні кейси, враховуючи слідчу та судову практику, узгодили додаткові засади кваліфікації дій осіб за ст. 366-2 КК України, у тому числі за недостовірне декларування відомостей про об’єкти нерухомості, доходи та фінансові зобов’язання.
«Проведення таких заходів дозволяє напрацювати спільні підходи до кваліфікації дій осіб за недостовірне декларування, що здатно не тільки забезпечити матеріалам перевірок декларацій подальшу судову перспективу, а і побудувати в державі єдину правозастосовну практику притягнення осіб до відповідальності за порушення вимог фінансового контролю», – зазначила керівниця Управління проведення повних перевірок НАЗК Юлія Кулікова.
Крім того, Юлія Кулікова – керівниця управління НАЗК та Олег Лозовий – начальник відділу Управління запобігання корупції НПУ на практичних кейсах розкрили особливості виявлення порушень, повʼязаних із декларуванням готівки і криптоактивів.
Учасники заходу також окреслили напрями подальшого розвитку міжвідомчої співпраці у сфері фінансового контролю. Зокрема, йдеться про посилення фокусу на виявленні істотних порушень, пов’язаних із приховуванням активів за кордоном, оформлених на пов’язаних осіб, у тому числі набутих з ознаками необґрунтованості чи незаконного збагачення, а також про підвищену увагу до декларантів, які працюють у сферах з найвищими корупційними ризиками.
Підсумовуючи зустріч, заступник Голови НАЗК Микола Корнелюк відзначив високий рівень залученості учасників і змістовність обговорення. За його словами, це дозволило досягти практичних домовленостей щодо застосування узгоджених підходів, а також сформувати спільне бачення подальших кроків і кінцевої мети. Він також наголосив, що НАЗК у більшості випадків не є органом, який формує кінцевий процесуальний результат. Натомість на основі матеріалів агентства розпочинаються досудові розслідування та судові провадження. Саме тому критично важливо забезпечити єдину позицію всіх залучених органів, що базується на узгоджених підходах до кваліфікації дій та щодо певних розрахунків.
Круглий стіл відбувся у змішаному форматі та зібрав майже 800 учасників, з яких близько 700 долучилися онлайн – представники територіальних органів прокуратури, НПУ, НАБУ та ДБР, які мали змогу поставити запитання спікерам.
За результатами заходу всім органам-учасникам буде надіслано узагальнені матеріали. Очікується, що вони широко використовуватимуться у практичній діяльності та сприятимуть досягненню спільного результату.
Нагадаємо, остання така зустріч відбулась наприкінці 2024 року, тоді учасники обговорили 14 проблемних питань щодо кваліфікації дій осіб за недостовірне декларування, зокрема, за недекларування майна, у тому числі недобудов, зазначення недостовірних даних про вартість об’єктів, дохід, криптовалюту, цінне рухоме майно, грошові активи, фінансові зобов’язання, видатки тощо. В попередні роки команди напрацьовували спільні позиції щодо стандарту доведення недостовірності даних у декларації про готівку, що не підтверджується законними джерелами походження, криптовалюти, як результат вже маємо позитивну судову практику у справах цієї категорії.
