Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звернулося зі скаргою до Вищої ради правосуддя (ВРП) на суддю Полтавського апеляційного суду Валентина Томилка, який закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі Рішення Конституційного Суду України (КСУ) № 13-р/2020.
Так, 6 листопада Полтавський апеляційний суд скасував постанову суду першої інстанції та закрив провадження у справі щодо несвоєчасного подання декларації особою, базуючись на рішенні КСУ.
«Апеляційний суд вважає, що Рішенням Конституційного Суду України скасовано як кримінальну, так і адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь», – йдеться в рішенні.
НАЗК наголошує, що суддя прийняв таке рішення без легітимних підстав.
Він без належного обґрунтування дійшов висновку, що визнання неконституційною ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» тягне за собою скасування як кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 366-1 Кримінального кодексу України, яка була предметом розгляду у Рішенні КСУ № 13-р/2020, так і адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, вбачається, що суддя у зв’язку з очевидною недбалістю допустив грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Своїм рішенням КСУ визнав неконституційною ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», яка визначала тільки перелік видів відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.
НАЗК зазначає, що Рішення КСУ скасовує відповідальність осіб за вчинені корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення не в повному обсязі.
Відповідальність за адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, встановлюється Кодексом України про адміністративні правопорушення. Зокрема ст. 172-6 «Порушення вимог фінансового контролю» є наразі чинною, та питання щодо її відповідності Конституції України не розглядалося. Отже, відповідальність за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, не скасовано.
Окрім того, КСУ не скасував повноваження спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції – тобто, прокуратури, Національної поліції та Національного антикорупційного бюро України. На відміну від НАЗК, вони і надалі можуть виявляти ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень та направляти матеріали до суду.
[metaslider id=44007]
