Одним із заходів фінансового контролю, які здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), є встановлення своєчасності подання декларації суб’єктами декларування.
Упродовж першого півріччя 2025 року Національне агентство отримало близько 9,5 тис. повідомлень про факти неподання або несвоєчасного подання декларацій за результатами кампанії декларування–2024.
Лідерами за кількістю неподаних чи поданих несвоєчасно декларацій стали:
- органи місцевого самоврядування 22%:
- органи Національної поліції України 21%;
Міністерство оборони України 10%; - органи Державної кримінально-виконавчої служби 8%;
- органи Державної служби з надзвичайних ситуацій 8%;
- органи Державної податкової служби 6%;
- суди та інші органи судової влади 5%;
- органи Державного агентства лісових ресурсів 4%;
- Обласні Державні адміністрації 3%;
- Міністерство юстиції України 3%.
Зазначені повідомлення надсилаються до НАЗК у межах процедури встановлення своєчасності подання декларацій, що передбачена ст. 51-2 Закону України “Про запобігання корупції” та реалізується у декілька етапів:
- державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства та установи перевіряють, чи подали декларації їх працівники — колишні або теперішні, члени конкурсних комісій або Громадської ради доброчесності;
- про виявлені факти неподання або несвоєчасного подання декларації уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції установи інформують НАЗК;
- НАЗК вивчає отриману від уповноважених підрозділів інформацію та вживає заходів для притягнення посадовців до відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання декларації.
Порушення вимог законодавства щодо декларування тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність:
- за несвоєчасне подання декларації без поважних причин передбачена адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП) - сплата штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за умисне неподання декларації настає кримінальна відповідальність (ст. 366-3 КК України). Дане правопорушення карається штрафом від 2,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від 150 до 240 годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі строком на один рік. Також суд може заборонити обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Крім того, рішення суду тягне за собою внесення відомостей про особу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (Реєстр порушників)
НАЗК наголошує: значна кількість повідомлень про факти неподання чи несвоєчасного подання декларацій може свідчити про недостатньо ефективну роботу уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції. Кількість таких випадків можна зменшити, якщо вчасно інформувати працівників — як діючих, так і звільнених — та надавати їм потрібні поради й допомогу.
Також звертаємо увагу, що частина з повідомлень від уповноважених підрозділів надходить безпідставно. Це стосується випадків, коли:
- працівник мав законне право відтермінувати подання декларації;
- особа, про яку йдеться, померла;
- декларацію фактично подано вчасно;
- працівник не є суб’єктом декларування і не зобов’язаний подавати декларацію;
- йдеться про декларації «кандидата на посаду»;
- йдеться про декларації «при звільненні» (коли особа звільнена шляхом переведення, коли особа призначена в 30 денний термін на нову посаду, яка також передбачає подання декларацій).
НАЗК закликає уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції коректно застосовувати закон і надсилати повідомлення до НАЗК лише у разі наявності підстав.
