Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков склав протокол стосовно Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Він незаконно розголосив інформацію про викривача, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
Очільник Уряду, попередньо розглянувши повідомлення про корупцію від викривача, а саме працівника Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), дав доручення відповідним посадовим особам опрацювати таке повідомлення і за результатами поінформувати заявника та Кабінет Міністрів України (КМУ).
При цьому серед посадових осіб, яким було доручено розглянути повідомлення, зазначено й Голову КРАІЛ Івана Рудого, про протиправні дії якого й повідомлялося. Дізнавшись про це, посадовець прийняв рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно викривача. Однак, відповідно до законодавства, викривача не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку його керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу. Встановивши факт таких дій, НАЗК склало протокол стосовно Голови КРАІЛ 5 січня 2024 року.
Таким чином Прем’єр-міністр України вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1728 КУпАП, оскільки незаконно розголосив інформацію про викривача, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
НАЗК запросило Прем’єр-міністра для ознайомлення з протоколом на 10 січня 2024 року, але він не з'явився в зазначений термін та не повідомив про причини неявки.
Тому НАЗК скерувало протокол для розгляду до суду за місцем вчинення правопорушення. Якщо суд визнає Дениса Шмигаля винним у вчиненні адміністративного правопорушення, то на посадовця буде накладено штраф з позбавленням права обіймати певні посади на один рік, що буде підставою для внесення відомостей стосовно нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Національне агентство наголошує, що Закон України “Про запобігання корупції” встановлює заборону розкривати інформацію про особу викривача третім особам, які не залучаються до розгляду повідомлених ним фактів та тим, кого безпосередньо стосуються ці факти (ч. 1 ст. 535 Закону). Аналогічну норму містить і стаття 16 Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС 2019/1937 від 23.10.2019 про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Європейського Союзу.
Україна як держава-учасниця Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції взяла на себе зобов’язання щодо здійснення ефективної скоординованої політики протидії корупції, встановлення і заохочення ефективних видів практик, спрямованих на запобігання корупції (ст. 5 Конвенції).
Становлення інституту викривання в Україні є пріоритетом Програми Президента України, де, зокрема, зазначено: “Не боротьба з корупцією, а перемога над нею: викривач корупції перебуватиме під захистом держави та отримуватиме матеріальне заохочення” та вимагає негайного і системного реагування на порушення прав викривачів.
Крім того, проблема ефективного захисту викривачів та посилення інституційної спроможності уповноважених на це органів також відображена в Антикорупційній стратегії, розробленій НАЗК та затвердженій Законом України від 20.06.2022 № 2322-I.
Побудова доброчесного суспільства, де корупція мінімізована, є запорукою перемоги.
Протокол
Супровідний лист
