Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за 5 місяців 2024 року розпочало 449 повних перевірок декларацій за новим ризик-орієнтованим підходом. З числа відібраних на повну перевірку найвищий показник рейтингу ризику мають декларації, подані представниками:
- органів місцевого самоврядування - 78, з них 2 - голів обласних рад, 20 - депутатів обласних рад, 56 - депутатів місцевих рад;
- державних адміністрацій - 22, з яких 2 - заступників голів обласних державних адміністрацій, 2 - голів районних державних адміністрацій;
- органів судової влади - 31, з них безпосередньо суддів - 24, 3 - голів судів;
- органів митної та податкової служби - 15 податківців, 10 митників, з них 2 начальників митниці;
- органів досудового розслідування - 23 прокурорів, з них 1 керівника та 8 заступників керівників обласних прокуратур, 9 слідчих, 3 дізнавачів;
- державних підприємств - 22 керівників підприємств, 8 заступників керівників, у тому числі підприємств оборонної сфери;
- народними депутатами - 18.
Найбільша кількість декларацій, за якими проводяться повні перевірки, подані посадовцями з м. Києва (158 декларацій), Одеської області (37), Київської області (33), Львівської області (26), Дніпропетровської області (18), Черкаської області (16), Харківської області (15).
Завершені перевірки
За результатами завершених за 5 місяців 133 перевірок виявлено недостовірних відомостей на майже 555 млн грн, необґрунтованих активів на 7,1 млн грн. та ознак незаконного збагачення на 17,8 млн.грн.
Зокрема, у травні завершено 85 повних перевірок, за результатами яких встановлено ознаки:
- необґрунтованості активів на 2,6 млн грн сільського голови Верхньокорецької сільської ради Закарпатської області, членом сім’ї якого набуто житловий будинок та земельну ділянку за відсутності доходів із законних джерел;
- недостовірних відомостей на загальну суму майже 499 млн грн (ознаки ст. 366-2 Кримінального кодексу України), у тому числі у деклараціях:
- народного депутата України (5,8 млн грн), який не зазначив відомості про своє фінансове зобов’язання, яке виникло у зв’язку з купівлею корпоративних прав товариства та не вказав відомості про здійснені ним видатки;
- заступника начальника відділу Закарпатської митниці (286 млн грн), який не підтвердив походження грошових активів члена сім’ї на суму понад 272,6 млн грн, своїх грошових активів на понад 13,3 млн грн, а також не відобразив земельну ділянку та свій дохід;
- голови Білгород-Дністровської районної ради Одеської області (59,6 млн грн), який не підтвердив законність походження свого грошового активу на суму понад 59,5 млн.грн;
- директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Тахтаулово" Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук" (27 млн грн), який також не підтвердив законність походження своїх коштів на суму понад 25 млн грн, не відобразив квартиру, в якій фактично проживав, вказав недостовірні відомості про вартість квартири, що йому належить, та розмір отриманого доходу від відчуження корпоративних прав;
- працівника Донецької обласної прокуратури (23,4 млн грн), який відобразив недостовірні відомості про наявність у нього криптовалюти та не вказав квартиру, в якій фактично проживав;
- судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області (10 млн грн), яка не відобразила відомості про корпоративні права чоловіка, про наявність яких була обізнана, адже засновниками товариства є її близькі особи, виконувачкою обов’язків директора товариства є її донька, а внесок у статутний фонд здійснено за рахунок майна чоловіка, що було виключено з відповідного розділу декларації.
Відповідні матеріали НАЗК скерувало до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Державного бюро розслідувань (ДБР) та Офісу Генерального прокурора (ОГПУ), Національної поліції України (НПУ) для розгляду питання про початок кримінальних проваджень за ст. 366-2 Кримінального кодексу України та складення адмінпротоколів за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, НАЗК склало протокол про адмінправопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП щодо дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 5 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, яка вказала недостовірні відомості про свої доходи на суму майже 600 тис.грн. Матеріали спрямовані на розгляд суду.
За результатами завершених за 5 місяців 133 повних перевірок найбільше порушень, у тому числі ознак незаконного збагачення, недостовірних відомостей та необґрунтованих активів встановлено у деклараціях, поданих представниками:
- органів місцевого самоврядування - 15, з них 1 - голови міської ради, 1- голови районної ради, 4 - депутатів обласних рад;
- органів досудового розслідування та поліції - 10;
- обласних та районних державних адміністрацій - 5;
- державних підприємств - 5, з яких 3 - керівників підприємств.
Знайшли своє підтвердження факти декларування недостовірних відомостей у 13 із 38 завершених перевірок декларацій посадовців м. Києва (32%); у всіх з 4 завершених - посадовців Полтавської області (100%); у всіх з 3 завершених - посадовців Черкаської області (100%); у всіх з 3 завершених - посадовців Вінницької області (100%); у 4 із 6 завершених - посадовців Чернігівської області (67%).
“Новий підхід до відбору декларацій на повні перевірки виправдовує себе. В поле зоре НАЗК почали потрапляти публічні службовці, чиї декларації навряд чи були б перевірені раніше, коли декларації відбиралися суто за критерієм рівня посади. Корупція не зосереджена виключно на топ-рівні. Її багато на рівні керівників середньої та нижньої ланок, вона є у всіх регіонах і у всіх сферах. Проте кількість перевірок та їхні результати збігаються з даними соціологічних досліджень і дають уявлення про те, які сфери та регіони найбільше уражені корупцією. Картина досить показова і дає розуміння того, де саме мають бути сфокусовані зусилля антикорупційних органів. Сподіваємося на ефективну роботу колег з НАБУ, САП, ДБР та НПУ в подальшому розслідуванні справ за нашими матеріалами, і на справедливі рішення судів”, - зазначив заступник Голови НАЗК Микола Корнелюк, коментуючи результати роботи з повних перевірок декларацій за 5 місяців.
Наразі уповноважені особи НАЗК проводять 343 повні перевірки. Повний перелік осіб, стосовно яких розпочато повні перевірки, а також результати перевірок можна знайти тут.
Наголошуємо, що початок повної перевірки ще не свідчить про вчинення декларантом корупційного чи пов’язаного з корупцією правопорушення.
У разі виявлення за результатом перевірки порушень НАЗК вживає заходів щодо притягнення особи до встановленої законом відповідальності, за наявності підстав скеровує матеріали до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для вирішення питання про конфіскацію необґрунтованих активів.
Що відбувається з декларацією після її подання? Читайте тут.
