Повні перевірки декларацій: за 9 місяців 2026 року НАЗК виявило порушення на понад 2,7 млрд грн

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за дев’ять місяців 2026 року завершило 653 повних перевірки декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. 

Порушення виявлено у 649 з перевірених декларацій. Зокрема,

• у 368 деклараціях  встановлено ознаки недостовірних відомостей (ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) на загальну суму понад 2,618 млрд грн;
• у семи - ознаки необґрунтованості активів на понад 31 млн грн;
• у дев’яти - ознаки незаконного збагачення на понад 146 млн грн. 

Ефективність проведених повних перевірок за дев’ять місяців 2026 року становить 59% від завершених перевірок із затвердженим результатом.

У вересні НАЗК скерувало до компетентних органів 47 обґрунтованих висновків:  30  - за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України (недостовірне декларування), два  - за ознаками незаконного збагачення (ст. 368-5 КК України) та 15  - за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (завідомо недостовірне декларування відомостей).

Загалом з початку 2026 року до компетентних органів скеровано 340 обґрунтованих висновків: 209 - за ознаками ст. 366-2 КК України, 8 - ст. 368-5 КК України та 123 - ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

За результатами розгляду обґрунтованих висновків НАЗК, органи досудового розслідування розпочали 149 кримінальних проваджень. Матеріали ще 51 перевірки долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.

У вересні Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), у тому числі за матеріалами повторних повних перевірок декларацій, направила до суду обвинувальний акт щодо колишньої очільниці Хмельницької МСЕК, її чоловіка та сина, які звинувачуються у незаконному збагаченні на загальну суму понад 160 млн грн.   

Також у вересні прокурор САП, зокрема на підставі матеріалів повної перевірки декларації за 2024 рік, поданої головним державним інспектором Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в м. Києві та Київській області, пред’явив позов про визнання необґрунтованими активів на суму 2,9 млн грн.

ТОП - 5 декларацій, у яких за результатами повних перевірок, завершених у вересні, встановлено ознаки порушень подані:

1. колишньою заступницею директора департаменту - начальницею одного з управлінь Державної податкової служби України - у декларації за 2024 рік встановлено ознаки незаконного збагачення на понад 23,8 млн грн. Зокрема, посадовиця разом із членом сім’ї придбала квартиру площею 109 кв. у Києві, задекларувавши її вартість у розмірі 7,5 млн грн. За даними перевірки, ринкова вартість аналогічних квартир перевищує 30 млн грн, а витрати на придбання нерухомості перевищили законні доходи родини на понад 23,8 млн грн, що є ознаками незаконного збагачення. Державне бюро розслідувань (ДБР) долучило матеріали до кримінального провадження, досудове розслідування в якому триває;
2. суддею Господарського суду Львівської області - у декларації за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на загальну суму понад 2,8 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував члена сім’ї, з яким проживав, належний йому автомобіль Kia Niro вартістю 395 тис. грн, власні доходи на суму понад 2,2 млн грн та доходи сина на суму понад 266 тис. грн. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало кримінальне провадження;
3. членом експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» - у декларації за 2025 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн та ознаки необґрунтованості активів на понад 4,1 млн грн. Зокрема, посадовиця не зазначила відомостей квартиру у Вінниці вартістю 3,4 млн грн, автомобіль Toyota Venza вартістю 400 тис. грн, корпоративні права у приватному підприємстві, що належать її чоловіку, а також не підтвердила походження готівкових коштів на понад 1,4 млн грн. За результатами перевірки також встановлено, що законних доходів родини для придбання квартири та автомобіля було недостатньо. Матеріали перевірки Національна поліція України (НПУ) долучила до кримінального провадження, досудове розслідування в якому триває;
4. головою Луцької районної ради - у декларації за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на загальну суму понад 3 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував  понад 623 тис. грн доходу із невстановлених під час перевірки джерел, який використав для придбання автомобіля Volkswagen Passat. Також декларант не зміг підтвердити походження понад 2,4 млн грн готівки. НПУ розпочала досудове розслідування; 
5. депутатом Кам’янської районної ради - у декларації за 2025 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на загальну суму понад 19 млн грн. Депутат серед іншого не задекларував нерухомість в Іспанії, що належить йому та дружині, вартістю понад 5,7 млн грн, власний житловий будинок у Дніпропетровській області вартістю понад 1,4 млн грн, а також об’єкти нерухомості дружини: 17 земельних ділянок, дві квартири, два нежитлові приміщення та машиномісце. Загальна вартість незадекларованої нерухомості перевищує 11,9 млн грн. НПУ розпочала досудове розслідування.

Справи, скеровані  до суду у вересні

Органи досудового розслідування у вересні 2026 року скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, у тому числі за матеріалами повних перевірок декларацій, за декларування недостовірних відомостей (ст. 366-2 КК України) стосовно: 

• екскерівника Самбірського ТЦК та СП за подання недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на понад 4,5 млн грн (ДБР); 
• депутата Чортківської міської ради за подання недостовірних відомостей у декларації за 2022 рік на понад 2,3 млн грн (НПУ).

Крім того, у вересні органи досудового розслідування, у тому числі за матеріалами повних перевірок, повідомили про підозру у недостовірному декларуванні:  

• депутату Ляшківської сільської ради за подання недостовірних відомостей у декларації за 2023 рік на майже 3,5 млн грн (НПУ); 
• депутату Української сільської ради аналогічне порушення у декларації за 2024 рік на понад 9 млн грн (НПУ); 
• колишньому поліцейському ГУНП в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі  -  подання недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на понад 5 млн грн (ДБР). 

Рішення судів у вересні

Подільський районний суд міста Києва визнав працівника Державної регуляторної служби України винним у вчиненні кримінального порушення за ч. 1 ст. 366-2 КК України та призначив йому покарання у виді штрафу 68 тис. грн, з позбавленням права обіймати посади, на яких він буде суб’єктом декларування, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особою, яка прирівнюється до них, строком 1 рік (вирок набрав законної сили);

Городоцький районний суд Львівської області визнав депутата Городоцької міської ради Львівської області винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК України та призначив йому покарання у виді штрафу 68 тис. грн з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на 1 рік (вирок набрав законної сили);

Кегичівський районний суд Харківської області визнав депутата Кегичівської селищної ради винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК України. Депутата засудили до громадських робіт строком на 240 годин з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій органів місцевого самоврядування строком 1 рік (вирок не набрав законної сили); 

Дарницький районний суд міста Києва визнав поліцейського Управління патрульної поліції у місті Києві винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 КК України та призначив йому покарання у виді штрафу 85 тис. грн (вирок не набрав законної сили);

Постановою Деснянського суду м. Чернігова визнано заступника начальника Ніжинського відділу Управління Державної Міграційної Служби України в Чернігівській області винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано стягнення у виді штрафу 17 тис. грн (постанова набрала законної сили);

Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області депутата Шахтарської міської ради визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано стягнення у виді штрафу 17 тис. грн  (постанова набрала законної сили).  

Загалом за 2024-2026 рр. за матеріалами повних перевірок НАЗК суди постановили 21 обвинувальних вироків, які набули законної сили, та винесли 5 ухвал про звільнення особи від кримінальної відповідальності (за ч. 1 ст. 366-2 КК України) у зв`язку із закінченням строків давності та ще 2 ухвали про закриття провадження, у зв’язку із декриміналізацією дій. На розгляді судів перебуває 78 обвинувальних актів за недостовірне декларування (ст. 366-2 КК України) та 3 обвинувальні акти - за ознаками незаконного збагачення (ст. 368-5 КК України).

Результати проведених повних перевірок також сприяють наповненню бюджету. 

Протягом 2024-2026 років за ініціативою НАЗК територіальні органи Державної податкової служби України провели перевірки дотримання вимог податкового  законодавства декларантами та/або членами їх сім’ї, за їх результатами донараховано 26,7 млн грн податків та зборів. Самостійно декларанти та члени їх сімей подали податкові декларації, в яких задекларовано 17,1 млн грн, з яких  сплачені 3 млн грн податків та зборів.  

Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше порушень встановлено  у деклараціях, поданих представниками:

• органів місцевого самоврядування — у 156 деклараціях (з них 123 — подані депутатами місцевих рад, з яких 12 — депутати обласних рад; двома  головами міських рад, одним заступником міського голови та одним секретарем міської ради, одним головою районної ради, чотирма сільськими головами та одним старостою,  23 - працівниками апаратів місцевих рад);
• Національної поліції України — у 24; 
• державних підприємств — у 17, з них дев’ять подані керівниками або виконувачами їх обов’язків, три — заступниками та одним головним бухгалтером;
• обласних і районних державних адміністрацій — у 15 (серед них одна подана заступником голови обласної державної адміністрації);
• комунальних підприємств — у 14, з них 13 подані керівниками або виконувачами їх обов’язків та одним — заступниками;
• територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) — у 14;
• митної та податкової служб — у 12 (з них п’ять подані митниками та сім представниками податкової служби);
• Державної міграційної служби —  у 11;
• Державної служби України з надзвичайних ситуацій — у 9;
• Національної гвардії України — у 7;
• регіональних та територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ — у 6;
• судової системи — у 8, з них п’ятьма суддями.

Регіональний зріз

Найвищий відсоток підтверджених порушень зафіксовано у деклараціях посадовців з таких регіонів:

• у 8 з 9 — перевірених декларацій, поданих посадовцями Волинської області (89%);
• у 12 з 15 —  Житомирської області (80%);
• у 15 з 19 — Хмельницької області (79%);
• у 56 з 73 — Дніпропетровської області (77%);
• у 13 з 17 —  Херсонської області (76%);
• у 8 з 11 — Чернівецької області (73%);
• у 9 з 13 — Запорізької області (69%);
• у 21 з 33 — Вінницької області (64%);
• у 16 з 25 — Харківської області (64%);
• у 5 з 8 — Сумської та Тернопільської областей (по 63%);
• у 29 з 47 — Київської області (62%);
• у 18 з 29 — Закарпатської області (62%);
• у 21 з 36 — Одеської області (58%);
• у 12 з 23 — Полтавської області (52%); 
• у 11 з 21 —  Черкаської області (52%);
• у 4 з 8 — Донецької, Івано-Франківської, Кіровоградської та Рівненської областей (по 50%);
• у 18 з 41 — Львівської області (44%);
• у 71 зі 175  —  м. Києва (41%).

Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення. 

Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством. 

За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів. Рішення про винуватість особи у вчиненні порушення приймає виключно суд.