Кожна особа має право представляти власні інтереси у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами.
Водночас Закон України «Про лобіювання» визначає випадки, коли представництво своїх інтересів уже має ознаки лобіювання. Ключове значення мають предмет такого представництва, об’єкт, вплив та наявність комерційного інтересу.
Коли захист власних інтересів не є лобіюванням
Відповідно до пункту 9 частини другої статті 3 Закону України «Про лобіювання», не є лобіюванням особисте представництво фізичною або юридичною особою своїх інтересів у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами.
Тобто людина або компанія може безпосередньо звертатися до державних органів, захищати свої права та законні інтереси, подавати звернення, брати участь у розгляді питань, що її стосуються, і така діяльність сама по собі не є лобіюванням.
Однак закон встановлює важливе уточнення: така діяльність може вважатися лобіюванням, якщо здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на посадову особу щодо ухвалення, зміни або скасування нормативно-правового акта, який становить комерційний інтерес для особи, що здійснює такий вплив.
Де проходить межа
Для визначення, чи є діяльність лобіюванням, важливо відповісти на чотири запитання:
- Чи здійснюється вплив?
- Чи стосується вплив нормативно-правового акта?
- Чи здійснюється вплив на об’єкт лобіювання?
- Чи має той, хто пливає, комерційний інтерес у разі прийняття нормативно-правового акта, внесення до нього змін, втрати чинності або в результаті утримання від таких дій?
Якщо відповідь на чотири запитання «так», таке представництво інтересів має ознаки лобіювання.
Таким чином, важливим є не сам факт звернення до державного органу, а мета та зміст такої діяльності, а також те, яку вигоду може отримати особа.
Приклад
Товариство, яке здійснює діяльність у сфері надання страхових послуг, проводить зустрічі з народними депутатами України та організовує публічні заходи щодо необхідності прийняття нормативно-правового акта, яким пропонується внести зміни до Закону України «Про страхування» в частині спрощення процедури інспекційних перевірок.
Від прийняття зазначеного нормативно-правового акта Товариство може отримати вигоди у межах провадження господарської діяльності у вигляді зменшення адміністративного навантаження та скорочення витрат на проходження інспекційних перевірок, що свідчить про наявність комерційного інтересу.
Отже, діяльність Товариства стосується його комерційного інтересу та містить всі ознаки лобіювання, тому така діяльність має здійснюватися виключно після набуття статусу суб’єкта лобіювання у Реєстрі прозорості.
Що важливо запам’ятати
Представляти власні інтереси можна. Але якщо йдеться про вплив на нормативно-правовий акт у власних комерційних інтересах – така діяльність може бути лобіюванням.
Саме тому для розмежування цих понять потрібно оцінювати не лише хто звертається до органу влади, а насамперед з якою метою, щодо якого питання та яку вигоду особа може отримати в результаті зміни нормативного регулювання.
Закон України «Про лобіювання» створює чіткі правила для такої діяльності та забезпечує її прозорість. Якщо діяльність відповідає ознакам лобіювання, до неї застосовуються встановлені законом вимоги щодо здійснення лобіювання та розкриття відповідної інформації.
Нагадуємо, що НАЗК запустило інтерактивний тест «Чи потрібно реєструватися в Реєстрі прозорості», за допомогою якого можна перевірити, чи наявні у Вашій діяльності ознаки лобіювання.
