Відповідно до положень Закону України «Про лобіювання» (далі – Закон) предметом лобіювання можуть бути нормативно-правові акти (НПА), які розробляються, ухвалюються або до яких вносяться зміни. Це означає, що суб’єкт лобіювання (лобіст) має право впливати на:
- розробку нових НПА;
- внесення змін до чинних НПА;
- на інші рішення державних органів, що містять норми права.
Лобіст зобов’язаний здійснювати лобіювання щодо предмета лобіювання особисто використовуючи передбачені законодавством методами, а саме:
- комунікувати прямо чи опосередковано з об’єктом лобіювання щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання;
- готувати і розповсюджувати рекламу, пропозиції, програмні документи, аналітичні матеріали, результати досліджень щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання;
- брати участь у заходах щодо питань, пов’язаних з предметом лобіювання, з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання;
- запрошувати об’єкт лобіювання для участі у зустрічах, конференціях тощо;
- організовувати публічні заходи, інформаційні кампанії, що пов’язані з предметом лобіювання;
- використовувати інші, не заборонені Конституцією та законами України, методи.
В той же час, лобіювання має здійснюватися на основі передбачених законодавством принципів законності, прозорості, підзвітності, відповідальності, професійності та етичності.
Закон містить також низку обмежень, що не може бути предметом лобіювання. Указані положення продиктовані сьогоденням. Зокрема, не можна лобіювати питання:
- оголошення мобілізації;
- введення воєнного та надзвичайного стану;
- оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру;
- використання сил безпеки та оборони;
- оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
- зміни території України;
- амністії.
Нагадаємо, що 1 вересня 2025 року НАЗК прийняло у промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації – Реєстр прозорості. Станом на 30 вересня 2025 року в Реєстрі зареєструвалося 73 суб’єкти лобіювання, з яких 39 – юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 113 людей) та 34 - фізичні особи. Одна особа припинила статус лобіста. Отже, загалом, 147 лобістів можуть впливати на ухвалення рішень в країні. Найпопулярнішими сферами лобіювання стали економічний розвиток, правова, фінансова, податкова, митна політики.
