У мережі зʼявились публікації з заголовками про те, що у керівників та членів медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) неможливо конфіскувати незаконно набуті кошти. Ці публікації є маніпулятивними або пояснюються незнанням українського законодавства. Телеграм канали, які поширили такий меседж, сплутали важливі поняття, а також повноваження правоохоронних органів та повноваження Національне агентство з питань запобігання корупції.
В ефірі телемарафону, де виступав голова НАЗК, йшлося про ситуацію зі МСЕК, яка розглядалася саме через призму декларування та повноважень НАЗК.
Слід нагадати, що Голови та члени МСЕК стали декларантами з жовтня 2023 року, коли було внесено зміни до ЗУ «Про запобігання корупції». Тобто раніше вони не подавали декларації та не перевірялись НАЗК.
Стосовно посадовців МСЕК та низки інших категорій декларантів НАЗК може ініціювати питання щодо притягнення їх до відповідальності за недостовірне декларування та інші порушення антикорупційного законодавства.
Разом з тим безпосередньо НАЗК в межах своїх повноважень не може складати документи, які стали б підставою для конфіскації судом коштів чи активів у вказаної категорії осіб, однак відповідні повноваження є у інших органів та для цього існують інші процедури.
Щоб таких осіб можна було притягнути до відповідальності за незаконне збагачення чи конфіскувати за спеціальною процедурою цивільної конфіскації необгрунтовані активи, треба внести зміни до Кримінального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України. НАЗК цього тижня вже почало готувати проект змін до цих кодексів на виконання нещодавнього рішення РНБО.
Детальніше юридичною мовою:
Стаття 3 Закону України "Про запобігання корупції" визначає такий суб'єктний склад осіб, на яких поширюється його дія:
- п. 1 ч. 1 особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- п. 2 ч. 1 особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Законом України “Про запобігання корупції” голів та членів медико-соціальних експертних комісій, а також голів, їх заступників, членів та секретарів позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій віднесено саме до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону тобто до суб’єктів, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до норм чинного законодавства, лише особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, передбаченої ст. 368-5 КК України.
Також, у порядку передбаченому ст.ст. 290-292 ЦПК України, активи відповідних осіб (п. 1 ч. 1 ст. 3) можуть бути визнані судом необґрунтованими.
Таким чином, з метою притягнення голів та членів медико-соціальних експертних комісій до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення або визнання їх активів необґрунтованими необхідно внести відповідні зміни до ст. 368-5 КК України та ст. 290 ЦПК України. Відповідний законопроект вже розробляється НАЗК та буде внесений на розгляд Уряду.
Разом з тим, суд, у разі вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів, а також злочинів проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості відповідно до ст. 59 «Конфіскація майна» або злочинів зазначених у ст. 96-1 «Спеціальна конфіскація» КК України, до голів та членів медико-соціальних експертних комісійі може бути застосована конфіскація майна, яка полягатиме у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
