У 2025 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснило 247 моніторингів способу життя (далі — МСЖ) суб’єктів декларування. Агентство скерувало до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції 94 матеріали та обґрунтовані висновки з виявленими ознаками набуття необґрунтованих активів та незаконного збагачення на понад 1 млрд 113 млн грн.
Для порівняння у 2024 році НАЗК здійснило 186 МСЖ. До правоохоронних органів скеровано 42 матеріали та обґрунтовані висновки з ознаками необґрунтованих активів та незаконного збагачення на близько 740 млн гривень.
У 2025 році Агентство склало 30 обґрунтованих висновків за ст. 368-5 КК України на понад 814 млн грн. На підставі матеріалів НАЗК правоохоронці повідомили про підозру в незаконному збагаченні:
- колишньому судді – заступнику Голови Вищого господарського суду України;
- начальнику Центрального управління забезпечення паливно-мастильними матеріалами Командування Сил логістики (КСЛ) ЗСУ;
- начальнику Бучанського РТЦК та СП;
- директору філії «Костопільське лісове господарство» ДП «Ліси України» та колишньому посадовцю ДП «Ліси України»;
- колишньому заступнику начальника ГУНП в Кіровоградській області:
- колишньому державному інспектору Львівської митниці;
- ексначальнику аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС у Запорізькій області;
- депутату Зазимської сільради Броварського району Київської області;
- Підгайцівському сільському голові, Волинської області.
Обвинувальні акти стосовно п’яти із цих осіб вже скеровані до суду. Також за результатами МСЖ органи прокуратури направили до суду обвинувальні акти стосовно народного депутата України й начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу
На адресу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) НАЗК скерувало 64 матеріали з ознаками набуття посадовцями необґрунтованих активів на 298 млн грн. У свою чергу САП звернулась до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з 33 позовами про визнання необґрунтованими активів на 207 млн грн та стягнення їх в дохід держави. Зокрема, за результатами МСЖ НАЗК встановило, що незаконних активів набули:
- народний депутат України — на понад 8 млн грн;
- Міністр аграрної політики та продовольства України — на понад 13,5 млн грн;
- заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України — на понад 3 млн грн;
- подружжя суддів районного суду Києва — на понад 7,3 млн грн;
- суддя районного суду Київської області — на 3,36 млн грн;
- начальник екологічної інспекції Карпатського округу — на майже 20 млн грн;
- ексначальник Запорізького обласного ТЦК СП — на майже 5,6 млн грн;
- начальник Лозівського РТЦК СП Харківської області — на 4,85 млн грн;
- начальник управління податкового аудиту ГУ ДПС в Івано-Франківській області — на 2,8 млн грн;
- начальник Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту — на 3,3 млн грн;
- начальник Державної екологічної інспекції у Донецькій області – на понад 8 млн грн;
- подружжя митників Одеської митниці та їх син – заступник голови Обухівської районної ради Київської області — на 8,5 млн грн;
- начальник відділу з питань нотаріату у Закарпатській області Мін’юсту України — на 2 млн грн;
- посадовець ГУ ДПС в Сумській області — на понад 7 млн грн;
- прокурорка одного з департаментів Офісу Генерального прокурора на суму 1,6 млн грн;
- депутатка Чернігівської обласної ради — на 2 млн грн;
- депутат Київської міської ради — на понад 19,7 млн грн;
- депутат Глухівської міської ради Сумської області — на майже 4,3 млн грн;
- депутат Млинівської районної ради Рівненської області — на майже 5,7 млн грн;
- депутат Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області — на понад 5 млн грн;
- голова Млинівської селищної ради Рівненської області — на 5,8 млн грн;
- т.в.о. начальника ГУ ДПС в Одеській області — на 5,35 млн грн;
- ексначальник ГУ ДПС у Чернігівській області — на понад 8,6 млн грн;
- начальник відділу управління стратегічних розслідувань НПУ в Києві — на майже 7,5 млн грн;
- заступник начальника управління Департаменту стратегічних розслідувань НПУ в Одеській області - на 2,85 млн грн;
- начальник відділу Управління ДМС України в Хмельницькій області - на 7,35 млн грн;
- начальник управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації - на понад 7,8 млн грн;
- адміністратор Територіального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області - на понад 8,6 млн грн;
- інспектор ГУНП в Харківській області - на 7,8 млн грн;
- старший оперуповноважений Департаменту стратегічних розслідувань НПУ – на понад 2,2 млн грн;
- старший державний інспектор Одеської митниці на майже 2,8 млн грн;
В 2025 році ВАКС задовольнив 14 позовів САП про визнання необґрунтованими активів на понад 65 млн гривень. Апеляційна палата ВАКС у 2025 році на підставі результатів МСЖ ухвалила сім рішень про визнання необґрунтованими активів на понад 37 млн гривень. Йдеться зокрема про майно, яке належало:
- завідувачу сектору митного оформлення «Фастів» Київської митниці;
- начальнику територіального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській області;
- начальнику відділу контролю за обігом зброї ГУНП у м. Києві,
- інспектору Харківського районного управління поліції ГУНП в Харківській області;
- посадовцю Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області,
- заступнику начальника Департаменту кримінального аналізу НПУ,
- начальнику Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мін’юста України.
У 2025 році органи Державної виконавчої служби виконали три судові рішення - в дохід держави стягнено понад 8 млн гривень. Для порівняння у 2024 році було виконано лише одне судове рішення, за яким стягнуто близько 2 млн гривень.
У 2026 році в межах виконання зобов’язань, взятих Україною перед Міжнародним валютним фондом (МВФ), НАЗК посилить зусилля щодо МСЖ посадовців. Це є однією з умов для подальшої міжнародної фінансової підтримки України.
Пріоритетом у роботі Управління проведення МСЖ та контролю щодо повноти заповнення декларацій на 2026 рік є виявлення ознак набуття посадовцями необґрунтованих активів та передача таких матеріалів до САП для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення у дохід держави (цивільна конфіскація).
Викликом у 2026 році залишається виявлення необґрунтованих активів, набутих суб’єктами декларування в іноземних юрисдикціях. Обмеженість доступу НАЗК до інформації про іноземні активи, зокрема банківські рахунки суб’єктів декларування та членів їхніх сімей, зумовлена відсутністю національного механізму передачі відповідних даних і міжнародними обмеженнями щодо їх використання.
«Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларацій НАЗК продовжує активно працювати, незважаючи на обмежені людські ресурси у порівнянні з кількістю суб’єктів декларування. Так, якісне наповнення матеріалів забезпечує реальні правові результати. Про це свідчить кількість заявлених прокурорами САП позовів, та рішення ВАКС про конфіскацію необґрунтованих активів у дохід держави. Починаючи з 2019 року майже 60% рішень ВАКС щодо цивільної конфіскації ґрунтуються на матеріалах Національного агентства з питань запобігання корупції», - зазначає керівник Управління Дмитро Соколов.
