27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України (КСУ) ухвалив рішення, яке вплинуло на всю антикорупційну систему в державі. На закритому засіданні судді КСУ визнали неконституційними окремі положення Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України, які втратили чинність в день ухвалення судом цього рішення.
КСУ звільнив від кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірної інформації та умисне неподання декларацій посадовців.
Рішення КСУ суттєво підірвало досягнення у сфері протидії корупції в Україні та унеможливило ефективну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Завдяки рішенню Ради національної безпеки та оборони 29 жовтня деякі повноваження та інструменти НАЗК вдалося повернути.
Пояснюємо, які напрями роботи НАЗК залишаються заблокованими через рішення КСУ, та що це означає для громадян.
Електронне декларування. Одним із найважливіших напрямів роботи НАЗК та всієї антикорупційної системи було е-декларування. НАЗК контролювало та перевіряло декларації публічних службовців, проводило моніторинг способу їх життя. До повноважень НАЗК входило також забезпечення публічного та цілодобового доступу до Реєстру декларацій.
Що змінилося? На виконання рішення КСУ НАЗК припинило доступ до публічної частини до Реєстру декларацій. Відновити його вдалося лише завдяки розпорядженню Уряду. Агентство втратило повноваження контролювати своєчасність подання декларацій, перевіряти повноту та достовірність інформації, робити запити та отримувати пояснення від суб’єктів декларування. Попри це можливість і обов’язок подавати декларації залишається. Однак якщо раніше Система логічного та арифметичного контролю (ЛАК) автоматично присвоювала кожній декларації "показник рейтингу ризику", то тепер Агентство позбавили права користуватися і цим інструментом.
НАЗК тепер не має можливості розглядати та реагувати на звернення, в тому числі й від викривачів, про порушення вимог декларування.
Тепер чиновники не зобов’язані повідомляти про суттєві зміни у майновому стані.
НАЗК позбавили права складати протоколи про адміністративні правопорушення, оскільки стаття 50 Закону, примітка до якої містила перелік осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, визнана такою, що не відповідає Конституції.
Наразі повноваження НАЗК за цим напрямом обмежуються проведенням спецперевірок.
Конфлікт інтересів. Ще одна сфера відповідальності НАЗК — запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у посадовців. Адже виконуючи функції держави чи місцевого самоврядування, особи повинні діяти в інтересах суспільства, а не в особистих.
Що змінилося? Агентство втратило можливості перевіряти наявність конфлікту інтересів, надсилати запити та отримувати пояснення від осіб.
Також НАЗК тепер не може ініціювати притягнення до відповідальності за конфлікт інтересів та усувати наслідки корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, — складати протоколи, вносити приписи, звертатися до суду з позовами щодо скасування актів органів влади та визнання недійсними угод. Це означає, що в Агентства залишилися тільки повноваження давати роз’яснення щодо конфлікту інтересів.
Зрештою, Конституційний Суд визнав такою, що не відповідає Основному закону і статтю, що визначає правила врегулювання конфлікту інтересів у посадовців, які входять до складу колегіальних органів.
Викривачі корупції. Інститут “викривачів корупції” був суттєво реформований минулої осені. Викривачами можуть бути особи, які повідомляють про випадки корупції, що стали їм відомі під час трудової або іншої діяльності. 5 листопада 2020 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон, який передбачає створення Єдиного порталу повідомлень від викривачів корупції. Цей портал адмініструватиме НАЗК.
Що змінилося? Своїм рішенням КСУ ускладнив роботу НАЗК щодо захисту викривачів корупції. Агентство продовжує отримувати повідомлення про корупцію від викривачів, але не може повноцінно реагувати на їхні звернення, оскільки через рішення КСУ отримання необхідної інформації ускладнено. Так, Агентство не може вимагати необхідні документи та інші дані, щоб перевірити інформацію від викривачів.
Раніше НАЗК могло складати протоколи про адмінправопорушення в межах цього напряму діяльності, проте наразі в уповноважених осіб Агентства таке повноваження забрали. Сьогодні повноваження НАЗК обмежуються проведенням загального аналізу, складанням приписів та можливістю передати матеріали щодо виявлених порушень до Нацполіції та НАБУ у суб’єктів, які не є органами державної влади або місцевого самоврядування, не перебувають у їх управлінні.
Рішення КСУ ускладнило також захист трудових прав викривачів, у зв'язку із неможливістю в повному обсязі провести перевірку можливих порушень прав викривача.
Фінансування політичних партій. Майже два мільярди гривень витратила держава на фінансування парламентських політичних партій з 2016 року. Головна мета — збільшення їхньої фінансової незалежності, а відповідно — зменшення впливу фінансово-промислових груп. Держава дає гроші, а натомість вимагає дотримуватися правил фінансування та регулярно подавати звіти. Останнє стосується усіх партій, навіть тих, що не отримують державне фінансування.
Що змінилося? Завдяки розпорядженню Уряду, яким після рішення КСУ Агентству повернули деякі повноваження, НАЗК може направляти запити до державних органів та органів місцевого самоврядування, але позбавлене можливості отримати інформацію від юридичних та фізичних осіб. Цієї інформації недостатньо для повноцінної перевірки даних, вказаних у звітах партій.
За цим напрямом роботи у НАЗК залишаються повноваження складати протоколи, оскільки це передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення, положень якого не торкнулося рішення КСУ.
Відповідальність. Головне завдання Агентства — запобігати корупції. Але якщо порушення все ж таки були виявлені, НАЗК мало можливість ініціювати притягнення до дисциплінарної, адміністративної та навіть кримінальної відповідальності.
Що змінилося? Топ-чиновники можуть не боятися відповідальності за порушення правил етики, конфлікту інтересів, декларування. Тому що за такі дії Агентство не може навіть внести припис керівнику установи, щоб він усунув порушення Закону України “Про запобігання корупції”.
НАЗК може ініціювати притягнення до відповідальності лише осіб, винних у порушенні прав викривачів.
Але найбільше корупціонерам, мабуть, сподобалося те, що Агентство тепер не може звертатися до Офісу Генерального прокурора (ГПУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо звернення до суду з позовом про конфіскацію необґрунтованих активів.
Агентство також не може зараз складати адмінпротоколи щодо високопосадовців. Оскільки КСУ своїм рішенням визнав неконституційною статтю 50 Закону «Про запобігання корупції», в примітці до якої був перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Формування та реалізація антикорупційної політики. За Законом, одним з основних повноважень НАЗК є формування антикорупційної політики держави. Саме Агентство розробляє Антикорупційну стратегію, яка є ключовою для впровадження антикорупційної реформи в Україні.
Після ухвалення парламентом Антикорупційна стратегія буде обов’язковою для виконання всіма органами влади як на місцевому, так і на національному рівнях. Це допоможе зробити заходи із запобігання корупції системними, скоординованими та ефективними.
Що змінилося? Через те, що НАЗК позбавили права запитувати інформацію та скасували державну реєстрацію актів Агентства, формування антикорупційної політики значно ускладнилося. Для підготовки Національної доповіді щодо реалізації засад антикорупційної політики та власне реалізації Антикорупційної стратегії потрібен повний перелік повноважень та інструментів, які мало НАЗК.
Що вдалося відновити?
29 жовтня 2020 року Президент Володимир Зеленський після рішення КСУ терміново зібрав засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), у якому взяв участь Голова НАЗК Олександр Новіков.
За підсумками засідання РНБО зобов'язала уряд:
- забезпечити публічний доступ до Реєстру за посиланням public.nazk.gov.ua;
- відновити НАЗК доступ до державних реєстрів та баз даних;
- повернути НАЗК право проводити спеціальні перевірки, що дозволило розблокувати призначення керівників у органи влади та місцевого самоврядування.