7–9 липня 2025 року українська делегація на чолі з Головою Національного Агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктором Павлущиком взяла участь у Пленарному засіданні Антикорупційної мережі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для Східної Європи та Центральної Азії. Під час засідання було презентовано результати комплексної оцінки антикорупційної політики України, проведеної в межах 5-го раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції.
Огляд розпочався у грудні 2024 року і завершився затвердженням звіту, який охоплює оцінку системи запобігання та протидії корупції України за 9 ключовими сферами: «Антикорупційна політика», «Конфлікт інтересів та декларування активів», «Захист викривачів», «Доброчесність у бізнесі», «Прозорість публічних закупівель», «Незалежність судової влади», «Незалежність прокуратури», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення».
Моніторингова група ОЕСР відзначила, що протягом двох років після попередньої оцінки, Україна досягла суттєвого прогресу в більшості сфер.
Найвищі оцінки — понад 90 балів зі 100 можливих — Україна отримала у сферах: «Антикорупційна політика», «Захист викривачів» та «Спеціалізовані антикорупційні органи».
У сфері антикорупційної політики ключовими досягненнями стали:
- розробка та ефективне впровадження Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми на основі глибинного аналізу;
- впровадження сучасної системи координації, моніторингу та оцінки антикорупційної політики із широким залученням громадськості;
- запуск новітньої інформаційної системи моніторингу, яка забезпечує міжінституційну взаємодію та відображення в режимі реального часу прогресу у впровадженні політики.
У сфері захисту викривачів серед ключових досягнень:
- створення Єдиного порталу повідомлень викривачів;
- виплата перших офіційних винагород викривачам;
- формування ефективної системи захисту викривачів.
Щодо спеціалізованих антикорупційних органів, Україна продемонструвала високі результати у формуванні інституційної спроможності та ефективності антикорупційної інфраструктури.
Позитивну оцінку отримали й результати у сферах «Конфлікт інтересів та декларування активів» і «Доброчесність у бізнесі», за якими Україна отримала понад 70 балів. Серед досягнень:
- відновлення обов’язкового електронного декларування після перерви, викликаної повномасштабною агресією РФ;
- впровадження ризик-орієнтованого підходу до перевірки декларацій, зокрема автоматизованих перевірок;
- запуск функції автозаповнення декларацій, що значно спрощує процедуру подання.
Також в Україні функціонує ефективний інститут бізнес-омбудсмена й удосконалено порядок розкриття та оприлюднення інформації про кінцевих бенефіціарних власників, та законодавчу базу регулювання діяльності державних підприємств для наближення до стандартів ОЕСР.
Сфери «Прозорість публічних закупівель», «Незалежність судової влади» та «Незалежність прокуратури» також були високо оцінені експертами.
Єдиною сферою, де Україна наразі демонструє порівняно нижчі показники, є «Відповідальність за корупційні правопорушення». Тому одним із основних пріоритетів залишається посилення ефективності в розслідуванні та притягненні до відповідальності за корупційні злочини.
«Висока оцінка ОЕСР — це результат системної та послідовної роботи українських інституцій. Вона доводить, що навіть в умовах війни держава здатна впроваджувати реальні трансформації. Цей звіт — не лише визнання досягнень, а й орієнтир для подальших дій. НАЗК повністю налаштоване на впровадження рекомендацій ОЕСР, щоб посилити стійкість антикорупційної системи України», — зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
Заступник Голови НАЗК, Національний координатор від України в Асамблеї Дмитро Калмиков підкреслив, що позитивний звіт ОЕСР — результат широкої міжвідомчої взаємодії та залучення громадянського суспільства до формування й реалізації антикорупційної політики.
«Ми не просто забезпечили формальне виконання рекомендацій — ми продемонстрували, що антикорупційна політика в Україні може бути системною, вимірюваною й орієнтованою на результат. Затверджений звіт — це також дорожня карта, яка фіксує орієнтири подальшого руху до стандартів країн-членів ОЕСР та ключовий фактор у процесі євроінтеграції», - зауважив він.
Офіційна публікація Звіту очікується у вересні, про що буде повідомлено додатково.
У межах візиту до Парижа Голова НАЗК також провів низку двосторонніх зустрічей із представниками директорату ОЕСР. Обговорення стосувалися подальшої співпраці у межах Робочої групи з питань хабарництва та імплементації Рекомендації Ради ОЕСР щодо публічної доброчесності.
Довідково
АКМ ОЕСР — регіональна програма роботи в рамках Робочої групи ОЕСР з питань хабарництва, заснована в 1998 році. Її місія полягає в підтримці країн-членів у запобіганні та боротьбі з корупцією через аналізи країн, мережі практиків, а також індивідуальну технічну допомогу.
Стамбульський план дій з боротьби проти корупції – це регіональна програма експертної оцінки, започаткована в 2003 році в рамках АКМ ОЕСР, яка підтримує реформи шляхом проведення аналізу та моніторингу впровадження рекомендацій, які просувають найкращі міжнародні стандарти.
Стамбульський план дій з боротьби проти корупції передбачає проведення оглядів десяти країн Антикорупційної мережі ОЕСР: України, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Монголії, Таджикистану, Азербайджану та Узбекистану. Україна приєдналася до Програми у 2003 році і пройшла п'ять раундів моніторингу. Усі попередні звіти доступні на сайті АКМ.
У березні 2024 року ОЕСР опублікувала Звіт антикорупційних реформ в Україні за результатами пʼятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції (протягом 2023 року Україна пройшла скорочений огляд за 5 сферами з 9: «Антикорупційна політика», «Декларування активів», «Незалежність судової влади», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення». Звіт засвідчив, що Україна продемонструвала суттєвий прогрес у різних сферах боротьби з корупцією та розбудови доброчесності.
