Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило щоквартальний моніторинг виконання заходів Державної антикорупційної програми на 2023 – 2025 роки (ДАП) за І квартал 2024 року. Органи влади виконали повністю або частково 291 захід – 25% (з 1187), триває виконання 277 заходів (23,3%). Але наразі не виконано 204 заходи, строк виконання яких завершився.
Серед ключових результатів виконання ДАП - вдосконалення митного законодавства, ухвалення документів про визначення реальних власників юридичних осіб і введення у промислову експлуатацію Державної інформаційної системи трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, що містить реєстр потенційних донорів.
- Важливим результатом за цей період є ухвалення в першому читанні законопроекту № 10411 від 16.01.2024 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу», спрямованого на впровадження європейських практик у здійсненні митної справи в Україні (заходи 2.3.1.1.1, 2.3.1.2.1, 2.3.3.1.1). Виконавці – Міністерство фінансів України та Державна митна служба України.
Законопроект суттєво розширює можливості для захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України. Крім того, пропонується запровадити опублікування знеособленого тексту рішень за результатами розгляду скарг, що має суттєво мінімізувати корупційні ризики під час адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб митних органів і підвищити ефективність інституту такого адміністративного оскарження. Ухвалення законопроекту сприятиме виконанню зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині наближення митного законодавства України до митного законодавства ЄС згідно з Додатком XV до Угоди.
- Важливим заходом для лікарів і пацієнтів є введення в експлуатацію Державної інформаційної системи трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Це система, призначена для інформаційного забезпечення прийняття рішень з питань трансплантації анатомічних матеріалів людини у вигляді гемопоетичних стовбурових клітин (захід 2.7.2.1.2). Виконавець – Міністерство охорони здоров’я.
Це дасть змогу вдосконалити процедури трансплантації, зменшити можливі корупційні ризики у цій сфері та забезпечити оперативність визначення сумісності «донор-реципієнт», а також створити майданчик електронного обміну медичними документами як всередині системи, так і з іншими IT-системами.
Після наповнення системи інформацією про «біологічні паспорти» збільшиться кількість людей, які зможуть отримати медичну допомогу шляхом трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Це в результаті дасть змогу забезпечити лікування гематологічних, негематологічних та аутоімунних хвороб.
- Вагоме значення має затвердження Положення про форму та зміст структури власності юридичних осіб, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Виконавець – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Документ розроблено на виконання положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб» (заходи 2.4.4.6.4 – 2.4.4.6.6). Його ухвалення створило єдиний підхід на державному рівні щодо того як визначати реальних власників юридичних осіб.
Належна верифікація даних про фізичних осіб, які здійснюють контроль і вирішальний вплив на діяльність юридичної особи забезпечить наявність точної та актуальної інформації про бенефіціарну власність юридичних осіб, до якої компетентні органи завжди матимуть повний та своєчасний доступ.
Наразі НАЗК працює над розробкою та внесенням до Парламенту законопроектів, які посилять антикорупційну інфраструктуру та знизять ризики політичного та адміністративного тиску. Зокрема, йдеться про проекти законів щодо віднесення до підслідності Вищого антикорупційного суду розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією стосовно топпосадовців (захід 3.2.2.1.1), недопустимості зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження (захід 3.3.4.1.1), вдосконалення інституту угод про визнання винуватості у кримінальному провадженні (захід 3.3.2.4.1).
Детальніше про стан виконання ДАП — у щоквартальному дайджесті стану реалізації ДАП на 2023-2025 роки та Інформаційній системі моніторингу реалізації державної антикорупційної політики.
Про ключові результати та виклики у реалізації ДАП розповідатимемо у наступних матеріалах.
