Проєкт дорожньої карти реформ “Верховенство права”, розроблений в результаті взаємодії українських антикорупційних органів, Міністерства юстиції, Вищого антикорупційного суду та інших інституцій, а також консультацій з Європейською Комісією (ЄК), в частині протидії корупції закладає два основних вектори руху України. Це забезпечення високої ефективності загальної системи запобігання та протидії корупції, а також мінімізація корупції в найбільш уражених нею та стратегічно важливих для держави сферах. Йдеться, насамперед, про впровадження якісних галузевих реформ, які відповідають актам законодавства ЄС та найкращим світовим практикам.
Про це заявив Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик 7 лютого на форумі «Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного», присвяченому стратегічним напрямам трансформацій, визначених у дорожніх картах для вступу в ЄС.
Очільник НАЗК зазначив, що двостороння зустріч з ЄК, Звіт щодо прогресу України у межах Пакету розширення 2024 та Скринінговий звіт 2025 підтверджують, що ЄК дедалі менше цікавлять паліативні рішення, націлені на реагування на окремі виклики й критичні проблеми. Від України очікують переходу до системної, поступальної, водночас проактивної антикорупційної політики.
Раніше Україна була зосереджена на створенні і розвитку антикорупційних органів та інструментарію їх роботи. Теперішнє завдання – забезпечити їхню високу ефективність, сталість роботи, розбудову системного запобігання корупції, сучасні підходи до якого мають базуватися на даних і створювати механізми функціонування держави, що унеможливлюють або мінімізують корупційні ризики. З огляду на це, ключовим викликом для України та для НАЗК на найближчі роки є створення та затвердження нової Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми (ДАП) на 2026-2030 роки, та якісне їх виконання.
“Завдяки цьому Україна зможе зробити великий якісний стрибок. Антикорупційні реформи є одним із ключових пріоритетів на шляху до ЄС, без них не будуть закриті переговорні розділи, і ми бачимо, що наші міжнародні партнери готові підтримувати системні зміни”, - зазначив Голова НАЗК.
Він також пояснив як НАЗК координує антикорупційний мейнстрімінг - присутність антикорупційних запобіжників - у всіх переговорних розділах. АК-мейнстрімінг синхронізований з Антикорупційною стратегією та ДАП: ці процеси тісно пов'язані, але не дублюють одне одного. Відмінності полягають в тому, що структура мейнстрімінгу диктується структурою переговорного процесу, його відповідними розділами. Натомість структура Стратегії поєднує в собі два основні напрями: подальше вдосконалення загальної системи запобігання і протидії корупції та запобігання корупції у пріоритетних сферах функціонування держави. Стратегія не охоплює всі сфери політики, а фокусується на найбільш важливих та вразливих до корупції. Такий підхід відповідає найкращим європейським практикам: докладаючи максимум зусиль в обрані сфери, отримуємо максимальний результат.
Друга ключова відмінність полягає в тому, що мейнстрімінг базується передусім на очікуваннях Європейської Комісії щодо антикорупційних заходів, що стосуються певного переговорного розділу. Нова ж Антикорупційна стратегія у своїй другій, “сферальній” частині фокусуватиметься на ключових проблемах, що створюють найбільший негативний вплив на функціонування конкретної сфери зараз та на найближчі п'ять років.
НАЗК відіграє ключову роль в обох процесах - і в АК-мейнстрімінгу, і в створенні АК-стратегії. Проте під час мейнстримінгу в переговорах роль координатора, який збирає та узагальнює інформацію щодо відповідної сфери, відіграє профільне міністерство чи інший орган. Він же відповідає за підготовку до двосторонніх зустрічей за переговорним розділом. НАЗК у цьому процесі надає консультаційну та методологічну підтримку профільному органу. Водночас за Законом «Про запобігання корупції» саме на НАЗК покладено повну відповідальність за підготовку проектів Антикорупційної стратегії і Державної антикорупційної програми, а також за подальшу координацію, моніторинг та оцінку ефективності їх реалізації. Тож НАЗК однозначно використовуватиме напрацювання відповідних міністерств в частині АК-мейнстрімінгу для підготовки АК- стратегії та ДАП.
Водночас, як наголошує ЄК, для виконання антикорупційних реформ важлива не лише якісна законодавча рамка, а й спроможність інституцій, які впроваджують ці реформи. Зокрема, НАЗК має посилити власну інституційну спроможність щодо ефективного моніторингу впровадження антикорупційних заходів, зокрема в частині галузевої антикорупційної політики. Маючи високу спроможність у використанні таких інструментів як ДАП, робота з уповноваженими підрозділами з питань запобігання та виявлення корупції, а також антикорупційними програмами публічних інституцій; антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів та стратегічний аналіз корупційних ризиків, НАЗК усвідомлює свою потребу в глибокому розумінні сфер державної політики, у яких корупція має найбільш деструктивний вплив. Національне агентство внесло відповідні зміни до своєї структури, аби сфокусуватися на пріоритетних сферах.
Ольга Стефанішина, Віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України-Міністерка юстиції зазначила, що кластер «Фундаментальні сфери» відкривається першим і закривається останнім. Він у переговорному процесі є головним – структурує та обʼєднує державу навколо ключових напрямків, у яких буде рухатись країна, йдеться про питання функціонування інституцій, прозорого та ефективного управління та антикорупційної політики. Другий кластер – це внутрішній ринок.
“Боротьба з корупцією проходить червоною ниткою по всіх кластерах, і жоден із них не буде закритий без прийняття відповідних рішень. Перший кластер – це душа нашого майбутнього членства в ЄС, а внутрішній ринок – це тіло. Одне без іншого: душа може линути до європейського майбутнього, але тілом не дійти. Очікуємо від європейської сторони запит на дорожні карти, які ми уже готові надати і розпочати роботу над кластерами уже в квітні. Польське головування в Раді Європейського Союзу також запропонувало відкрити переговори по зовнішній безпеці та політиці, що також дуже важливо, і ці переговори уже дуже вдало почались», - додала вона.
Нагадаємо, дорожня карта за цим переговорним розділом “Верховенство права”, як і дорожні карти щодо сфер державного управління та демократичних інституцій, необхідні для початку перемовин про вступ України до ЄС за першим переговорним кластером.
Довідково
Форум «Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного обʼєднав широке коло представників органів державної влади, Європейського Союзу та експертної спільноти. Дорожні карти у сфері верховенства права, державного управління та функціонування демократичних інституцій– ключовий орієнтир на найближчі роки для досягнення Україною критеріїв членства в ЄС.
Питання, які лягли в основу дорожніх карт, були у фокусі уваги під час двосторонніх зустрічей Україна-ЄС у межах скринінгу українського законодавства, також в них враховано рекомендації, викладені у Пакеті розширення ЄС для України, та ухвалені раніше стратегічні документи.
Дорожня карта у сфері верховенства права визначає ключові кроки у сфері судової системи, боротьби з корупцією, забезпечення прав людини та безпеки. Зокрема вона окреслює чотири ключові напрями трансформацій держави: судова система; боротьба з корупцією; основоположні права; юстиція, свобода та безпека.
У межах реалізації дорожньої карти передбачена зокрема, оптимізація мережі судів та створення адміністративного суду для розгляду спорів з центральною владою, а також удосконалення системи відбору суддів та прокурорів. Одним з важливих елементів є цифровізація всієї судової системи. Одним з стратегічних документів дорожньої карти є Антикорупційна стратегія та державна програма на 2026–2030 роки. Визначений перелік заходів, спрямованих на посилення відповідальності за корупційні злочини.
У форумі взяли участь Комісар ЄС з питань розширення Марта Кос (онлайн), Герт Ян Купман, в.о. Генерального директора Генерального директорату Єврокомісії з питань політики сусідства та переговорів щодо розширення (DG NEAR), Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Олександр Корнієнко, Перший Віце-спікер Парламенту України; Денис Маслов, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики; Анастасія Радіна, Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики; Ольга Герасим’юк, Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та інші.
Захід організовано Офісом Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Міністерством юстиції України у партнерстві з проєктом «Сприяння наближенню України до ЄС у сфері верховенства права» (3*E4U), що реалізується за дорученням Федерального міністерства закордонних справ Німеччини компанією Deutsche Gesellschaft für International Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, а також Проєктом ЄС "Право-Justice", що імплементується Expertise France.
