У 2025 році набрали законної сили обвинувальні вироки щодо 2 479 осіб у справах про корупційні кримінальні правопорушення, які були розглянуті загальними місцевими судами. Зокрема, 95 осіб було засуджено Вищим антикорупційним судом (ВАКС). Загалом було засуджено 80% осіб із загального числа обвинувачених у таких провадженнях (у практиці діяльності ВАКС цей показник дещо вищий - 89%). Основний вид покарання — штраф.
Такі дані містяться у звіті за результатами аналізу судової практики притягнення до відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення за 2024–2025 роки. Звіт презентували фахівці Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) спільно з експертами Центру політико-правових реформ за сприяння проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України.
Це вже третій подібний звіт, підготовлений Національним агентством із залученням провідних науковців України (Звіт за 2023 рік та Звіт за 2022 рік).
«Поступальна, злагоджена та проактивна антикорупційна політика як і будь-яка інша державна політика повинна базуватися на якісних, об’єктивних та достовірних даних. Важливою складовою збору та отримання таких даних є глибокий аналіз судової практики. Послідовне та систематичне проведення такого аналізу дає можливість не лише фіксувати поточний стан справ, а й глибинно відстежувати зміни та тенденції у практиці притягнення до відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення в динаміці, що дає можливість у найбільш ефективний спосіб реагувати інструментами формування антикорупційної політики», — зазначив заступник Голови НАЗК Дмитро Калмиков.
«Для нас співпраця з НАЗК є надзвичайно важливою, адже ефективна антикорупційна політика має спиратися не лише на експертні оцінки, а й на системно зібрані та проаналізовані дані. Саме в цьому полягає одна з ключових цінностей дослідження. Воно дає можливість подивитися на судову практику через системний аналіз значного масиву судових рішень. Це дозволяє виявити загальні тенденції, сталі підходи та проблемні питання у застосуванні законодавства», — зазначила керівниця проєктного відділу Програми підтримки ОБСЄ для України Наталія Ступницька.
Головні цифри
Досудове розслідування та місцеві загальні суди
Аналіз показав, що у 2025 році обліковано 11 467 корупційних кримінальних правопорушень, що на 6% більше, ніж у 2023 році. Водночас частка облікованих у відповідному році кримінальних правопорушень, за якими протягом цього ж року провадження направлено до суду з обвинувальним актом, зменшилася до 34% проти 39-40% у 2023–2024 роках.
У 2025 році набрали законної сили судові рішення загальних місцевих судів у справах про корупційні кримінальні правопорушення щодо 3 093 осіб, з яких 2 479, або 80%, засуджено.
Водночас понад половину всіх засуджених – 52% – становлять особи, засуджені за ст. 369 КК України, тобто за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі. Загалом 56% засуджених не належали до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Штраф залишався основним видом призначеного покарання, який у 2025 році застосовано до 72% засуджених осіб.
Вищий антикорупційний суд
У 2025 році суттєво зросла кількість осіб, щодо яких набрали законної сили судові рішення ВАКС у справах про корупційні кримінальні правопорушення та кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією: зі 75 осіб у 2024 році до 107 осіб у 2025 році, або на 43%.
При цьому 95 осіб, або 89%, було засуджено, тоді як у 2024 році частка засуджених становила 80%, а у 2023 році – 67%.
Водночас аналіз призначених ВАКС покарань за 2023–2025 роки демонструє зміни в їхній структурі:
1) частка засуджених до позбавлення волі зменшилася з 39% до 25%;
2) частка осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням (у випадках затвердження угод про визнання винуватості), зросла з 45% до 63%.
Ключові тенденції судової практики
Аналіз судової практики свідчить, що у справах про корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні правопорушення загалом сформовано основні підходи до застосування положень кримінального та кримінального процесуального законодавства. Суди у більшості випадків належно встановлюють обставини, що підлягають доказуванню, та при обґрунтуванні рішень враховують правові позиції Верховного Суду.
Також позитивною тенденцією є поширення практики більш детального обґрунтування судами висновків щодо наявності ознак відповідних складів кримінальних правопорушень. Окремі судові рішення, насамперед рішення ВАКС, характеризуються чіткою структурою, послідовним викладом обставин, що підлягають доказуванню, та окремим аналізом об’єктивних і суб’єктивних ознак складу кримінального правопорушення.
Водночас судам не завжди вдається забезпечити однаковий підхід до кваліфікації дій, призначення чи звільнення від покарання та застосування спеціальної конфіскації. Подальшого вивчення потребують причини такої неоднакової практики, тривалість розгляду окремих проваджень, а також вплив якості підтримання обвинувачення на кінцеві судові рішення.
До онлайн-презентації долучилися понад 200 учасників. Серед них — представники державних органів, наукової спільноти, неурядових організацій. Також відбулася фахова дискусія за участю запрошених експертів з Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду та адвокатської спільноти. Учасники обговорили результати представленого аналізу судової практики, підкреслили необхідність удосконалення процесів, пов’язаних з кримінальним переслідуванням корупціонерів, виправлення існуючих недоліків.
НАЗК висловлює щиру вдячність усім, хто долучився до заходу та взяв участь у фаховому обговоренні результатів дослідження. Окрема подяка Центру політико-правових реформ та Програмі підтримки ОБСЄ для України «Підтримка розробки ефективних інструментів для запобігання корупції та посилення антикорупційного комплаєнсу в Україні» за багаторічне системне партнерство та участь у підготовці звіту.
Також НАЗК дякує колегам з Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, адвокатської спільноти, представникам інститутів громадянського суспільства та науковцям за експертизу та готовність до конструктивної дискусії.
