Повідомити про корупцію

За порушення встановлених Законом України “Про запобігання корупції”  обмежень щодо одержання подарунків ст. 172⁵ КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, яка може наставати за вимагання, прохання, одержання подарунку для себе або близьких осіб від юридичних та фізичних осіб, якщо:

• особа, яка дарує (дарувальник), перебуває в підпорядкуванні особи, якій вона дарує подарунок (обдаровуваного) – незалежно від вартості подарунку;
• обдарований отримує подарунок у зв’язку із здійсненням ним діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування – незалежно від вартості подарунку;
• вартість подарунку, який відповідає загальновизнаним уявленням про гостинність,  перевищує 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово;
• сукупна вартість подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує 2 прожиткових мінімуми, встановлені для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Обмеження щодо вартості подарунків не поширюється на подарунки, які:

• даруються близькими особами;
• одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

Звертаємо увагу!

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи Національного агентства складають протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172⁵ КУпАП, у частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, посади яких визначені у примітці  до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції». В іншій частині протоколи про адміністративні правопорушення за вищевказаними статтями КУпАП складають уповноважені на те посадові особи Національної поліції України.

Статтею 172⁴ КУпАП  передбачена адміністративна відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо:

• зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю;
• входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

Суб’єктом таких правопорушень є особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3  Закону України «Про запобігання корупції», за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних, помічників-консультантів народних депутатів України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, Першого заступника Голови Верховної Ради України та заступника Голови Верховної Ради України, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.

Звертаємо увагу!

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи Національного агентства складають протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172⁴ КУпАП, у частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, посади яких визначені у примітці до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції». В іншій частині протоколи про адміністративні правопорушення за вищевказаними статтями КУпАП складають уповноважені на те посадові особи Національної поліції України.

На осіб, які для цілей закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перелік яких визначений у п. 2 ч. 1 ст. 3 закону) обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності не поширюється.

Обмеження спільної роботи близьких осіб, визначене ст. 27 закону, поширюються на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (визначених в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).

Такі обмеження не поширюються на:

• осіб, які для цілей Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перелік яких визначений у п. 2 ч. 1 ст. 3 закону);
• народних засідателів і присяжних;
• близьких осіб, які прямо підпорядковані один одному у зв’язку з набуттям одним з них статусу виборної особи;
• осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах. До сільських населених пунктів належать села і  селища (крім селища міського типу) незалежно  від  їх адміністративної підпорядкованості.

 Звертаємо увагу!

Незважаючи на те, що вказані у них суб’єкти не підпадають під дію обмеження щодо спільної роботи близьких осіб, на них однак поширюються загальні вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (ст. 28 Закону) з урахуванням особливостей їх статусу!

Передбачена ст. 28 Закону України “Про запобігання корупції” вимога щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів поширюється як на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (визначених в п. 1 ч. 1 ст. 3 закону), так і на прирівняних до них осіб (визначених в п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).

Обов’язковими ознаками конфлікту інтересів є наявність у особи службових (представницьких) повноважень та приватного інтересу, залежно від співвідношення яких виникає потенційний або реальний конфлікт інтересів.

Наявність цих ознак в сукупності є обов’язковою, а відсутність принаймні однієї з них унеможливлює існування конфлікту інтересів.

За порушення встановлених ст. 28 закону вимог може наставати дисциплінарна, адміністративна відповідальність.

Так, ст. 172⁷ КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за:

• неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів;
• вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Звертаємо увагу!

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи Національного агентства складають протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172⁷ КУпАП, у частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, посади яких визначені у примітці до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції». В іншій частині протоколи про адміністративні правопорушення за вищевказаними статтями КУпАП складають уповноважені на те посадові особи Національної поліції України.

Обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, визначені ст. 26 Закону України “Про запобігання корупції”,  поширюються на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначених в п. 1 ч. 1 ст. 3 закону.

Статтею 172⁸ КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за:

• незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень*;
• незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах чи в інтересах іншої фізичної або юридичної особи інформації про викривача, його близьких осіб чи інформації, що може ідентифікувати особу викривача, його близьких осіб, яка стала їй (їм) відома у зв’язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.

Звертаємо увагу!

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені на те посадові особи Національного агентства складають протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 172⁸ КУпАП, у частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, посади яких визначені у примітці до ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції». В іншій частині протоколи про адміністративні правопорушення за вищевказаними статтями КУпАП складають уповноважені на те посадові особи Національної поліції України.

*Суб’єктом цього правопорушення є особи, зазначені у п. 1, а також у пп. «в» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також особи, зазначені в ч. 2 ст. 17 Закону України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань».

За відображення завідомо недостовірних відомостей у декларації суб’єкта декларування можна притягнути, зокрема, до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Строки притягнення до відповідальності обчислюються з дня подання декларації: 2 роки для адміністративної та 3 роки – для кримінальної.

1. Відповідно до ст. 366-2 ККУ умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Для декларацій за 2021 рік 500 прожиткових мінімумів становить 1 240 500 грн.
Для декларацій за 2022 рік 500 прожиткових мінімумів становить 1 342 000 грн.

2. Відповідно до ч. 4 ст. 172-6 КУпАП подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Для декларацій за 2021 рік 100 прожиткових мінімумів становить 248 100 грн.
Для декларацій за 2022 рік 100 прожиткових мінімумів становить 268 400 грн.

Крім того, якщо особа внесла недостовірні відомості до декларації за 2019 та попередні роки, то відповідно до ст. 38 КУпАП строки притягнення до відповідальності сплинули (повна перевірка таких декларацій є недоцільною).
Щодо кримінальної відповідальності, то Рішенням КСУ від 27.10.2020 № 13-р/2020 статтю 366-1 КК України (декларування недостовірних відомостей) визнано неконституційною, тому суб’єктів декларування за відображення недостовірних відомостей у деклараціях за 2019 та попередні роки неможливо притягнути до такої відповідальності.

Інформуємо! Відповідно до п. 3 Порядку відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення їх повної перевірки та визначення черговості такої перевірки, повна перевірка декларації може бути розпочата, якщо в результаті попереднього вивчення отриманої̈ інформації̈ встановлено фактичні дані, що вказують на можливі ознаки незаконного збагачення або необґрунтованості активів, або, що отримана інформація стосується конкретного суб’єкта декларування або членів його сім’ї, містить фактичні дані щодо об’єктів декларування, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації та можуть бути перевірені, а також вказує на можливе відображення в декларації недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день подання декларації.

• НАЗК проводить повну перевірку декларацій за повний звітний період (рік) – тобто, щорічних та після звільнення. НАЗК не проводить повну перевірку декларації кандидата на посаду. 
• Якщо Ви повідомляєте про об’єкти декларування (об’єкти нерухомості, транспортні засоби, грошові кошти, дохід тощо), набуті суб’єктом декларування з 01.01.2021 по 31.12.2022, то вони можуть бути перевірені у деклараціях, поданих ним за 2021, 2022 роки.
• Суб’єкт має право внести зміни до декларації. Тому варто перевірити, чи справді ви переглядаєте останню подану декларацію, оскільки у Реєстрі може існувати одна або декілька виправлених. Дата та час подання декларацій вказані в Реєстрі під іменем суб’єкта декларування.
• Щодо декларування об’єктів, набутих суб’єктом декларування або членами його сім’ї у володіння/користування, то такі відомості зазначаються в декларації у разі перебування таких об’єктів у володінні/користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду (183 дні).

Детально опишіть можливі порушення. Повна перевірка декларації може бути розпочата лише за наявності фактичних даних щодо об’єктів декларування, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації та можуть бути перевірені, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день подання декларації. У разі наявності додайте підтвердні документи.

• для нерухомого майна – адреса розташування майна, кадастровий номер земельної ділянки, інші відомості про об’єкт майна, підтвердження користування суб’єктом декларування чи членами його родини цим майном; 
• для транспортних засобів – номер та модель автомобіля, підтвердження користування транспортним засобом суб’єктом декларування чи членами його родини; 
• для незадекларованих видатків – обставини здійснення видатків та орієнтовні суми тощо. Додайте до звернення фото- та відеопідтвердження порушення, якщо вони у вас є. 

• Відповідно до пп. 1 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі – Закон) фізичні особи подають документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період обов’язку подати документи.
• Крім того, відповідно до пп. 4 п. 1 Закону у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.
• Оскільки на сьогодні в Україні на підставі відповідних Указів Президента України діє воєнний стан, лише після його завершення може бути вирішене питання щодо проведення повних перевірок декларацій, поданих суб’єктами декларування.