Повні перевірки декларацій: за 4 місяці 2026 року НАЗК виявило порушення на понад 1,3 млрд грн

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за чотири місяці 2026 року завершило 278 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. 

Порушення виявлено у 277 з перевірених декларацій. Зокрема,

• у 170 деклараціях  встановлено ознаки недостовірних відомостей (ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) на загальну суму понад 1,244 млрд грн;
• у трьох - ознаки необґрунтованості активів на понад 16 млн грн;
• у чотирьох - ознаки незаконного збагачення на понад 68 млн грн. 

Ефективність проведених повних перевірок за чотири місяці 2026 року становить 64% від завершених перевірок із затвердженим результатом.

У квітні НАЗК скерувало до компетентних органів 19 обґрунтованих висновків за ст. 366-2 КК України, 12 - за ознаками ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. 

Загалом з початку 2026 року до компетентних органів скеровано 155 обґрунтованих висновків: 102 - за ст. 366-2 КК України, 3 - за ст. 368-5 КК України та 50 - за ознаками ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

З початку року за результатом розгляду  обґрунтованих висновків НАЗК, органи досудового розслідування розпочали 74 кримінальних провадження. Матеріали ще 14 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.

У квітні прокурор САП, у тому числі за матеріалами повної перевірки декларації за 2023 рік, звернувся до ВАКС з позовом про визнання необґрунтованими активів ексначальника одного з управлінь ГУ Державної податкової служби у Львівській області на понад 5,4 млн грн. 

ТОП - 5 посадовців, у деклараціях яких за результатами повних перевірок, завершених у квітні, встановлено ознаки порушень:

1. Керівник Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України: у декларації за 2024 рік виявлено ознаки незаконного збагачення на понад 9,2 млн грн. Зокрема, дружина посадовця набула у власність об’єкт незавершеного будівництва - апартаменти у Буковель вартістю понад 300 тис. дол. США, а сам посадовець надав третій особі позику у розмірі 100 тис дол. США. При цьому джерела походження коштів на такі активи не підтверджено під час перевірки. Крім того, встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 27,4 млн грн, серед іншого посадовець приховав від декларування житловий будинок та земельну ділянка загальною площею 1790 кв.м у Київській області, що належать колишній тещі, та перебували в користуванні декларанта і членів його сім’ї. А також у декларації відсутні відомості про квартиру в Києві вартістю близько 2 млн грн, власником якої є син посадовця, хоча декларант також користувався цим майном. Обгрунтований висновок  скеровано до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), який разом із матеріалами перевірки долучено до матеріалів кримінального провадження. 
2. Керівник експертної групи Міністерства оборони України: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 4,3 млн грн. Посадовець не задекларував квартиру, в якій проживав із сім’єю та не вказав подарунок у 2,2 млн грн, отриманий дружиною та використаний для придбання іншої квартири в Києві. Національна поліція України (НПУ) розпочала кримінальне провадження. 
3. Заступник начальника відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 2,4 млн грн. Посадовець не підтвердив джерела походження готівки на 1,5 млн грн та не задекларував власний дохід у розмірі понад 962 тис. грн. НПУ розпочала кримінальне провадження. 
4. Колишній суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду, який під час перевірки декларації за 2024 рік не зміг підтвердити джерела походження готівки на понад 840 тис. грн. Матеріали скеровано до НПУ.
5. Радник (консультант) голови Мукачівської районної ради, депутат Мукачівської районної ради: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 3,4 млн. грн. Зокрема, посадовець не задекларував Audi A 7, 2019 р.в., що належить сину та власні фінансові зобов’язання у розмірі 2,5 млн грн. НПУ розпочала кримінальне провадження. 

ТОП - 5 декларацій із значними сумами невідповідностей подані:

1. Депутатом Полтавської міської ради: у деклараціях за 2023 та 2024 роки встановлено ознаки недостовірних відомостей сукупно на понад 45 млн грн. Зокрема, посадовець приховав від декларування належну йому криптовалюту вартістю 16,7 млн грн і доходи від операцій із нею на суму понад 5 млн грн, а також не задекларував нежитлові приміщення у Полтаві загальною площею 748 кв.м, якими користується його дружина. Матеріали перевірки долучені до кримінального провадження. НПУ повідомила посадовцю про підозру у недостовірному декларуванні. 
2. Секретарем Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області:  посадовець не зміг підтвердити джерела походження зазначених у декларації за 2024 рік готівкових коштів родини на загальну суму 9,5 млн грн. НПУ розпочала кримінальне провадження. 
3. Колишнім працівником територіального сервісного центру МВС: посадовець не зміг підтвердити походження готівки на понад 8,8 млн грн, зазначені у декларації за 2024 рік. НПУ розпочала кримінальне провадження. 
4. Колишнім членом ВЛК КНП «Тячівська районна  лікарня»  Тячівської  міської  ради  Закарпатської  області: у декларації за 2024 рік посадовець не задекларував житловий будинок у Київській області вартістю понад 2,3 млн грн, де він фактично проживав разом із родиною. НПУ розпочала кримінальне провадження. 
5. Депутатом Вишгородської районної ради Київської області: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 8 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував дві земельні ділянки у Київській області, недобудовану нежитлову будівлю (магазин), житловий будинок, а також низку транспортних засобів, серед яких - Mercedes S 500, квадроцикл, мікроавтобус, два мотоцикли, вантажівка. Крім того, у декларації не відображено отримані ним доходи на понад 3,4 млн грн. НПУ розпочала кримінальне провадження. 

Справи, скеровані  до суду у квітні

Органи досудового розслідування за квітень 2026 року скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, у тому числі за матеріалами повних перевірок декларацій, за декларування недостовірних відомостей (ст. 366-2 КК України) стосовно: 

• ексначальника Управління Державної міграційної служби в Хмельницькій області за подання недостовірних відомостей у декларації за 2023 рік на понад 30 млн грн;
• міського голови на Київщині за подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2022, 2023 та 2024 роки на понад 9 млн грн;
• посадовця ШЕУ Солом’янського району міста Києва за подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2023 рік на понад 5,5 млн грн;
• депутата  Ужгородської міської ради Закарпатської області за подання недостовірних відомостей у декларації за 2022 рік на 13,8 млн грн та легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом;  
• депутата Української сільської ради Дніпропетровської області за подання недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на понад 4,2 млн грн;
• депутата Харківської районної ради за подання недостовірних відомостей у декларації за 2023 рік на понад 31,9 млн грн;
• депутата Милятської сільської ради Рівненської області за подання недостовірних відомостей у декларації за 2023 рік на понад 1,5 млн грн;

Крім того, у квітні органи досудового розслідування, у тому числі за матеріалами повних перевірок, повідомили про підозру у недостовірному декларуванні: 

• Директору Департаменту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в декларуванні недостовірної інформації на понад 22 млн грн; 
• Депутату Полтавської міської ради в декларуванні недостовірної інформації на понад 26 млн грн. (у деклараціях за 2023 та 2024 роки); 
• Депутату Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області в декларуванні недостовірної інформації на понад 46 млн грн. 

Рішення судів у квітні

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області визнав винним колишнього заступника начальника установи ДУ «Райківська виправна колонія (№73)» у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366-2 КК України, та призначив покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади на строк 1 рік 6 місяців, зі штрафом в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням на 1 рік 6 місяців. Вирок набрав законної сили. 

Шишацький районний суд Полтавської області  визнав винним депутата Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366-2 КК України та призначив йому покарання у виді штрафу в розмірі 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (вирок не набрав законної сили) 

Софіївський районний суд Дніпропетровської області визнав винним депутата Девладівської сільської ради Дніпропетровської області у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 366-2 КК України  та призначив йому покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на 1 рік (вирок не набрав законної сили).

Загалом за 2024-2026 рр. за матеріалами повних перевірок НАЗК суди постановили 13 обвинувальних вироків, які набули законної сили, та винесли 2 ухвали про звільнення особи від кримінальної відповідальності (за ч. 1 ст. 366-2 КК України) у зв`язку із закінченням строків давності та ще 1 ухвалу про закриття провадження, у зв’язку із декриміналізацією дій. На розгляді судів перебуває 58 обвинувальних актів за недостовірне декларування (ст. 366-2 КК України) та 2 обвинувальні акти скеровано до суду за ознаками незаконного збагачення (ст. 368-5 КК України). 

Результати проведених повних перевірок також сприяють наповненню бюджету. 

Зокрема, протягом 2024-2026 років за ініціативою НАЗК територіальними органами Державної податкової служби України проведено перевірки дотримання вимог податкового  законодавства декларантами та/або членами їх сім’ї, за їх результатами донараховано 13,8 млн грн податків та зборів. Самостійно суб’єктами декларування та членами їх сімʼї були подані податкові декларації, в яких задекларовано 14,8 млн грн, з яких  сплачені  2,8 млн грн податків та зборів. 

Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше порушень встановлено  у деклараціях, поданих представниками:

• органів місцевого самоврядування — у 73 деклараціях (з них 59 — подані депутатами місцевих рад, з яких 9 — депутати обласних рад; по одній - головою міської ради та сільським головою, 12 - працівниками апаратів місцевих рад);
• державної міграційної служби —  у 10;
• державних підприємств — у 8 (з них три декларації подані керівниками, дві — виконувачем обов’язків керівника, три — заступниками);
• комунальних підприємств — у 8 (з них чотири подані керівниками, дві — виконувачем обов’язків керівника та двома — заступниками);
• Національної поліції України — у 8; 
• Державної служби України з надзвичайних ситуацій — у 6;
• митної та податкової служб — у 6 (з них дві подані митниками та чотири представниками податкової служби);
• Національної гвардії України - у 6;
• обласних і районних державних адміністрацій - у 5 (серед них одна подана заступником голови обласної державної адміністрації);
• територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - у 5;
• регіональних та територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ - у 5.

Регіональний зріз

Найвищий відсоток підтверджених порушень зафіксовано у деклараціях посадовців з таких регіонів:

• у 29 з 36 — перевірених декларацій, поданих посадовцями Дніпропетровської області (81%);
• у 7 з 9 — Хмельницької області (78%);
• у 9 з 12 — Харківської області (75%);
• у 6 з 8 —  Житомирської області (75%);
• у 11 з 15 — Вінницької області (73%);
• у 13 з 19 — Київської області (68%);
• у 10 з 16 — Одеської області (63%); 
• у 9 з 16 — Закарпатської області (56%);
• у 37 зі 76 —  м. Києва (49%);
• у 8 з 19 — Львівської області (42%).

Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення. 

Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством. 

За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.