Повні перевірки декларацій: за 5 місяців 2026 року НАЗК виявило порушення на понад 1,7 млрд грн

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за п’ять місяців 2026 року завершило 354 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. 

Порушення виявлено у 351 з перевірених декларацій. Зокрема,

• у 213 деклараціях  встановлено ознаки недостовірних відомостей (ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) на загальну суму понад 1,664 млрд грн;
• у п’яти - ознаки необґрунтованості активів на понад 23 млн грн;
• у шести - ознаки незаконного збагачення на понад 87 млн грн. 

Ефективність проведених повних перевірок за п’ять місяців 2026 року становить 63% від завершених перевірок із затвердженим результатом.

У травні НАЗК скерувало до компетентних органів  41 обґрунтований висновок: за ознаками ст. 366-2 КК України (завідомо недостовірне декларування відомостей) - 25, ст. 368-5 КК України (незаконне збагачення) - 2 та ч. 4 ст. 172-6 КУпАП - 14 (завідомо недостовірне декларування відомостей). 

У травні прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), у тому числі за матеріалами повної перевірки декларації за 2023 рік, звернувся до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з позовом про визнання необґрунтованими активів заступника начальника одного з управлінь ГУ Державної податкової служби у Львівській області на понад 4,4 млн грн.  

Загалом з початку 2026 року до компетентних органів скеровано 197 обґрунтованих висновків: 127 - за ознаками ст. 366-2 КК України, 5 - ст. 368-5 КК України та 65 - ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

З початку року за результатом розгляду обґрунтованих висновків НАЗК, органи досудового розслідування розпочали 86 кримінальних проваджень. Матеріали ще 26 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.

ТОП - 5 декларацій, у яких за результатами повних перевірок, завершених у травні, встановлено ознаки порушень, зокрема декларації:

1. начальниці ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській  області/депутатки Полтавської обласної ради - за 2024 рік, в якій встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 7,4 млн грн. Зокрема, посадовиця не зазначила відомості про особу, з якою проживала, автомобіль Lexus GX 460 вартістю понад 1,6 млн грн, яким користувалася ця особа, житловий будинок у Полтаві вартістю понад 4,6 млн грн, де проживала із зазначеною особою. Крім того, вона не відобразила доходи члена сім’ї на суму понад 500 тис. грн та зазначила недостовірні відомості щодо власної та члена сім’ї готівки на суму понад 600 тис. грн. Долучено до матеріалів кримінального провадження ДБР;
2. т.в.о. начальника відділення поліції № 4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області у деклараціях за 2024 та 2025 рік встановлено ознаки незаконного збагачення на понад 14,1 млн грн. Зокрема, посадовець набув активи, які оформив на матір та вітчима, а саме: квартиру у Полтаві вартістю понад 1 млн грн, майнові права на квартиру в Ужгороді вартістю 4,3 млн грн та два автомобілі загальною вартістю 8,5 млн грн. Також встановлено ознаки недостовірних відомостей на загальну суму понад 48,7 млн грн. Посадовець не задекларував особу, з якою спільно проживав, та її майно: чотири квартири у Полтаві сукупною вартістю понад 2 млн грн, автомобіль Audi Q7 вартістю 2,5 млн грн, доходи на понад 7,6 млн грн і грошові активи сукупно на понад 23,5 млн грн, а також житловий будинок у Полтаві, в якому вони спільно проживали.  Долучено до матеріалів кримінального провадження ДБР;
3. заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області - за 2024 рік встановлено ознаки необґрунтованості активів на суму понад 2,5 млн грн та недостовірних відомостей на понад 5,2 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок загальною площею 162 кв. м у селі Зарічани Житомирської області вартістю близько 2,2 млн грн, дві земельні ділянки, на яких він розташований, а також квартиру в Житомирі вартістю понад 2,2 млн грн, у якій проживав разом із сім’єю. Також декларант не підтвердив фінансової можливості заощадити на кінець звітного року готівку на понад 845 тис. грн. ДБР долучило обгрунтований висновок до матеріалів кримінального провадження та повідомило посадовцю про підозру за ст. 366-2 КК України. Наразі НАЗК продовжує досліджувати джерела походження коштів в розмірі близько 2,5 млн грн, які використані на набуття житлового будинку та земельних ділянок;
4. заступника начальника - начальника СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області у декларації за 2024 рік виявлено ознаки необґрунтованості активів на понад 4,4 млн грн. Йдеться про квартиру та два автомобілі Range Rover, оформлені на дружину посадовця за суттєво заниженою вартістю, а також про частину видатків на придбання майна, набутого у попередніх періодах, законність походження коштів на яке не підтверджено. Крім того, посадовець не підтвердив під час перевірки законність джерел походження коштів для заощадження ним та дружиною готівки на понад 3,8 млн грн.  ДБР розпочало досудове розслідування;
5. колишнього в.о. генерального  директора  ДП  «Київський  державний  завод  «Буревісник» - у деклараціях за 2024 - 2025 роки встановлено відображення недостовірних відомостей сукупно на понад 24,3 млн грн. Посадовець приховав набуття через третіх осіб дороговартісних автомобілів Lamborghini, Audi та BMW, не задекларував дохід у розмірі 2,2 млн грн, за який фактично придбав автомобіль Mercedes-Benz, а також не відобразив власне фінансове зобов’язання на понад 600 тис. грн. Національна поліція України (НПУ) розпочала досудове розслідування.  

Справи, скеровані  до суду у травні

Органи досудового розслідування за травень 2026 року скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, у тому числі за матеріалами повних перевірок декларацій, за декларування недостовірних відомостей (ст. 366-2 КК України) стосовно: 

• колишнього Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками за подання недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на понад 9 млн грн (НАБУ);  
• депутата Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області за подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2022, 2023 та 2024 роки на понад 46 млн грн (НПУ).

Крім того, у травні органи досудового розслідування, у тому числі за матеріалами повних перевірок, повідомили про підозру у недостовірному декларуванні: 

• депутату Одеської обласної ради за подання недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на понад 58 млн грн (НАБУ);
• ексдепутату Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області за незаконне збагачення на понад 36,5 млн грн. та недостовірне декларування на понад 31,8 млн грн (НПУ);
• колишньому директору комунального підприємства Харківської міської ради за подання недостовірних відомостей у декларації за 2023 рік на понад 4,3 млн грн (НПУ);
• депутату Царичанської районної ради за подання недостовірних відомостей у декларації за 2023 рік на понад 13,2 млн грн (НПУ)

Рішення судів у травні

Конотопський міськрайонний суд Сумської області визнав винним депутата Дубов’язівської селищної ради Конотопського району Сумської області у недостовірному декларуванні на суму 15,2 млн грн (за ст. 366-2 КК України) і призначив покарання у виді штрафу розміром чотири тисячі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на один рік. Вирок набрав законної сили. 

Охтирський міськрайонний суд Сумської області визнав винним колишнього адміністратора територіального сервісного центру (ТСЦ) в місті Охтирка у недостовірному декларуванні на суму 2,5 млн грн (за ст. 366-2 КК України) і та призначив покарання у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати посади пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 рік. Вирок не набрав законної сили. 

Постановою Сумського апеляційного суду залишено без змін рішення Ковпаківського районного суду м. Суми про визнання винним начальника пожежного караулу ДСНС в Сумській області у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП (завідомо недостовірне декларування). 

Постановою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя визнано винним інспектора ювенальної превенції ГУ НПУ в Запорізькій області у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. 

Загалом за 2024-2026 рр. за матеріалами повних перевірок НАЗК суди постановили 15 обвинувальних вироків, які набули законної сили, та винесли 4 ухвали про звільнення особи від кримінальної відповідальності (за ч. 1 ст. 366-2 КК України) у зв`язку із закінченням строків давності та ще 1 ухвалу про закриття провадження, у зв’язку із декриміналізацією дій. На розгляді судів перебуває 53 обвинувальних актів за недостовірне декларування (ст. 366-2 КК України) та 2 обвинувальні акти - за ознаками незаконного збагачення (ст. 368-5 КК України).

Результати проведених повних перевірок також сприяють наповненню бюджету. 

Зокрема, протягом 2024-2026 років за ініціативою НАЗК територіальні органи Державної податкової служби України провели перевірки дотримання вимог податкового  законодавства декларантами та/або членами їх сім’ї, за їх результатами донараховано 26,4 млн грн податків та зборів. Самостійно декларанти та члени їх сімей подали податкові декларації, в яких задекларовано 14,8 млн грн, з яких  сплачені  2,8 млн грн податків та зборів. 

Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше порушень встановлено  у деклараціях, поданих представниками:

• органів місцевого самоврядування — у 90 деклараціях (з них 72 — подані депутатами місцевих рад, з яких 9 — депутати обласних рад; одним  головою міської ради та одним секретарем міської ради, двома сільськими головами,  14 - працівниками апаратів місцевих рад);
• обласних і районних державних адміністрацій - у 5 (серед них одна подана заступником голови обласної державної адміністрації);
• Державної міграційної служби —  у 10;
• митної та податкової служб — у 7 (з них дві подані митниками та п’ять представниками податкової служби);
• Національної поліції України — у 13; 
• регіональних та територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ - у 5;
• Державної служби України з надзвичайних ситуацій — у 6;
• Національної гвардії України - у 6;
• державних підприємств — у 12, з них сім подані керівниками або виконувачами їх обов’язків, три — заступниками, одним членом комісії з реорганізації;
• комунальних підприємств — у 11, з них вісім подані керівниками або виконувачами їх обов’язків та двома — заступниками;
• територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) - у 9;
• судової системи - у 4, з них 2 суддями.

Регіональний зріз

Найвищий відсоток підтверджених порушень зафіксовано у деклараціях посадовців з таких регіонів:

• у 36 з 43 — перевірених декларацій, поданих посадовцями Дніпропетровської області (84%);
• у 9 з 11 — Хмельницької області (82%);
• у 13 з 17 — Вінницької області (76%);
• у 11 з 15 — Харківської області (73%);
• у 8 з 11 —  Житомирської області (73%);
• у 17 з 27 — Київської області (63%);
• у 12 з 20 — Одеської області (60%); 
• у 10 з 17 — Закарпатської області (59%);
• у 11 з 24 — Львівської області (46%);
• у 43 зі 98 —  м. Києва (44%).

Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення. 

Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством. 

За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.