Повні перевірки декларацій: за 7 місяців 2026 року НАЗК виявило порушення на понад 2,2 млрд грн

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за сім місяців 2026 року завершило 489 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. 

Порушення виявлено у 486 з перевірених декларацій. Зокрема,

• у 283 деклараціях  встановлено ознаки недостовірних відомостей (ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) на загальну суму понад 2,136 млрд грн;
• у шести - ознаки необґрунтованості активів на понад 27 млн грн;
• у семи - ознаки незаконного збагачення на понад 87 млн грн;
• у одній - ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП. 

Ефективність проведених повних перевірок за сім місяців 2026 року становить 61% від завершених перевірок із затвердженим результатом.

У липні НАЗК скерувало до компетентних органів 38 обґрунтованих висновків: за ознаками ст. 366-2 КК України (завідомо недостовірне декларування відомостей) - 22 та ч. 4 ст. 172-6 КУпАП - 16 (завідомо недостовірне декларування відомостей). 

Загалом з початку 2026 року до компетентних органів скеровано 262 обґрунтованих висновки: 161 - за ознаками ст. 366-2 КК України, 6 - ст. 368-5 КК України та 95 - ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

З початку року за результатами розгляду обґрунтованих висновків НАЗК, органи досудового розслідування розпочали 111 кримінальних проваджень. Матеріали ще 37 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.

ТОП - 5 посадовців, у деклараціях яких за результатами повних перевірок, завершених у липні, встановлено ознаки порушень: 

1. Колишній перший заступник директора департаменту логістики — начальник управління тилового забезпечення ГУ Національної гвардії України: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей сукупно на понад 3,5 млн грн та ознаки необґрунтованості активів на 4,3 млн грн. Зокрема, декларант не вказав відомості про понад 1,1 млн грн на його банківських рахунках, не підтвердив законність походження понад 720 тис. грн готівки, а також приховав своє фінансове зобов’язання перед юридичною особою - нерезидентом на понад 848 тис. грн та видаток, здійснений на погашення такої заборгованості у розмірі понад 780 тис. грн. Крім того, НАЗК встановило що посадовець та його син протягом 2021-2024 років придбали нерухомість, транспортний засіб і криптоактиви, вартість яких перевищує їх законні доходи на понад 4,3 млн грн, що є ознаками необгрунтованості активів. Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало досудове розслідування, матеріали перевірки спрямовано також до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
2. Колишній суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду: у декларації за 2024 рік  встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей на понад 4,3 млн грн. Зокрема, посадовець не вказав понад 1 млн грн доходу, отриманого із невстановлених джерел. За ці кошти суддя з дружиною придбали будинок та земельну ділянку у Львові. Також декларант не підтвердив законність джерел походження понад 3,2 млн грн готівкових заощаджень подружжя. Матеріали передано до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
3. Начальник комунального підприємства «Шляхо-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району м. Києва»: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей сукупно на понад 4,1 млн грн. Посадовець серед іншого не задекларував доходи на понад 944 тис. грн, отримані ним та дружиною від третіх осіб, а також 438 тис. грн із невстановлених джерел, які подружжя використало для придбання автомобілів. Крім того, у декларації не було зазначено 1,2 млн грн доходу дружини від продажу авто. Посадовцю також не вдалось підтвердити законність джерел походження понад 1,5 млн грн готівкових заощаджень. Матеріали повної перевірки скеровані до Національної поліції України (НПУ).
4. Генеральний директор Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України»:  у деклараціях за 2024 - 2025 роки встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей сукупно на понад 3 млн грн. Зокрема, посадовець не вказав понад 1,7 млн грн доходів, отриманих з невстановлених джерел, які використав на поточні витрати та погашення позики. Також він не підтвердив отримання 1,3 млн грн поворотної фінансової допомоги, яку витратив на часткове погашення цієї позики. НПУ розпочала досудове розслідування.
5. Лікар військово-лікарської комісії Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області”: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей сукупно на понад 3,1 млн грн. Декларант не підтвердив законність  джерел походження заощаджень члена сім’ї на зазначену суму. НПУ розпочала досудове розслідування.

ТОП - 5 декларацій із значними сумами невідповідностей подані: 

1. Депутатом Закарпатської обласної ради: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 83,8 млн грн. Посадовець серед іншого не зміг підтвердити законність джерел походження заощаджень на понад 83,8 млн грн. НАБУ розпочало досудове розслідування.
2. Колишнім начальником Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства: у деклараціях за 2024 - 2025 роки  встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей сукупно на понад 38 млн грн. Зокрема, посадовець не вказав відомості про квартиру вартістю 4,8 млн грн, в якій проживав разом з членом сім’ї та частину земельної ділянки вартістю понад 14,7 млн грн, якою фактично володів. На цій ділянці  було облаштовано паркувальний майданчик, при цьому посадовець також не вказав понад 417 тис. грн доходу, отриманого від такої діяльності. НПУ розпочала досудове розслідування.
3. Депутатом Троїцької сільської ради: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 24,7 млн грн.  Зокрема, посадовець не задекларував 156 земельних ділянок, розташованих у Дніпропетровській області, загальною вартістю 21,5 млн грн 125 із них перебувають в його користуванні,  31 - у користуванні дружини. Також декларант не вказав залишки на власних банківських рахунках на понад 3 млн грн. НПУ розпочала досудове розслідування.
4. Депутатом Сєвєродонецької районної ради Луганської області: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 23,7 млн грн. Зокрема, посадовець не зміг підтвердити наявності у його власності п’яти Bitcoin та не вказав понад 2,8 млн грн доходу, отриманого від продажу криптовалюти. Також декларант не підтвердив законність  джерел походження заощаджень на понад 1,2 млн грн. НПУ розпочала досудове розслідування; 
5. Колишнім депутатом Покровської міської ради Донецької області: у декларації  за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 7,1 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував квартиру у Дніпрі вартістю понад 1 млн грн, де проживає з родиною. Крім того, під час перевірки декларант не підтвердив законність джерел походження готівкових заощаджень дружини на понад 6,1 млн грн.  НПУ розпочала досудове розслідування.

Справи, скеровані  до суду у липні

Органи досудового розслідування за липень 2026 року скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, у тому числі за матеріалами повних перевірок декларацій, за декларування недостовірних відомостей (ст. 366-2 КК України) стосовно: 

• колишнього начальника відділу Кропивницького РТЦК та СП за 2024 рік на понад 3,1 млн грн (ДБР);
• колишнього поліцейського Департаменту патрульної поліції за 2023 та 2024 роки  на понад 17,4 млн грн сукупно (ДБР);
• депутата Ямпільської селищної ради Хмельницької області за 2022 та 2023 роки на понад 7,9 млн грн та 6 млн грн відповідно (НПУ);
• депутата Української сільської ради Дніпропетровської області за 2024 рік на понад 8 млн грн (НПУ);
• депутата Української сільської ради  Дніпропетровської області за 2024 рік на понад 15,4 млн грн (НПУ);
• депутата Броварської районної ради Київської області за 2024 рік на понад 8,5 млн грн (ДБР).

Крім того, у липні органи досудового розслідування, у тому числі за матеріалами повних перевірок, повідомили про підозру у недостовірному декларуванні: 

• колишньому в.о. генерального директора  ДП “КДЗ “Буревісник” у недостовірному декларуванні на понад 11,5 млн грн у декларації за 2024 рік та на понад 12,8 млн грн - у декларації за 2025 рік (НПУ);
• колишньому лісничому Тиховецького лісництва у недостовірному декларуванні на понад 9,6 млн грн (ДБР).

Рішення судів у липні

Дубровицький районний суд Рівненської області визнав депутата Милятської сільської ради Рівненської області винним у недостовірному декларуванні  (ч. 1 ст. 366-2 КК України) та призначив йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 51 тис. грн із позбавленням права обіймати посади, визначені Законом України «Про запобігання корупції», строком на один рік. Вирок набрав законної сили. 

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області визнав депутата Славутської міської ради Хмельницької області винним у недостовірному декларуванні  (ч. 1 ст. 366-2 КК України) та призначив йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 51 тис. грн із позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов`язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на один рік. Вирок не набрав законної сили. 

Набрала законної сили постанова Подільського районного суду міста Києва про визнання винним члена експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРIЯ» у недостовірному декларуванні на суму понад 1,8 млн грн (ч. 4 ст. 172-6 КУпАП).

Сокальський районний суд Львівської області визнав винним колишнього головного бухгалтера ПРАТ «Шахта Надія» у недостовірному декларуванні на суму понад 877 тис грн (ч. 4 ст. 172-6 КУпАП) і наклав штраф у розмірі 17 тис грн. Постанова набрала законної сили.

Криничанський районний суд Дніпропетровської області визнав винним депутата Божедарівської селищної ради Кам’янського району Дніпропетровської області у недостовірному декларуванні на суму понад 2 млн грн (ч. 4 ст. 172-6 КУпАП) і наклав штраф у розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Тиврівський районний суд Вінницької області визнав винним  депутата Гніванської міської ради Вінницької області у недостовірному декларуванні на понад 2 млн грн (ч. 4 ст. 172-6 КУпАП) і наклав штраф у розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Загалом за 2024-2026 рр. за матеріалами повних перевірок НАЗК суди постановили 17 обвинувальних вироків, які набули законної сили, та винесли 5 ухвали про звільнення особи від кримінальної відповідальності (за ч. 1 ст. 366-2 КК України) у зв`язку із закінченням строків давності та ще 2 ухвалу про закриття провадження, у зв’язку із декриміналізацією дій. На розгляді судів наразі перебуває 68 обвинувальних актів за недостовірне декларування (ст. 366-2 КК України) та 2 обвинувальні акти - за ознаками незаконного збагачення (ст. 368-5 КК України).

Результати проведених повних перевірок також сприяють наповненню бюджету. 

Зокрема, протягом 2024-2026 років за ініціативою НАЗК територіальні органи Державної податкової служби України провели перевірки дотримання вимог податкового  законодавства декларантами та/або членами їх сім’ї, за їх результатами донараховано 26,4 млн грн податків та зборів. Самостійно декларанти та члени їх сімей подали податкові декларації, в яких задекларовано 20,1 млн грн, з яких  сплачені  3,8 млн грн податків та зборів. 

Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше порушень встановлено  у деклараціях, поданих представниками:

• органів місцевого самоврядування — у 122 деклараціях (з них 96 — подані депутатами місцевих рад, з яких 10 — депутатами обласних рад; дві -  головами міських рад, по одній - заступником міського голови та одна - секретарем міської ради, дві - сільськими головами, одна - старостою, 19 - працівниками апаратів місцевих рад);
• Національної поліції України — у 19; 
• обласних і районних державних адміністрацій - у 10 (серед них одна подана заступником голови обласної державної адміністрації);
• Державної міграційної служби —  у 11;
• митної та податкової служб — у 7 (з них дві подані митниками та п’ять представниками податкової служби);
• Державної служби України з надзвичайних ситуацій — у 7;
• Національної гвардії України - у 7;
• судової системи - у 6, з них 3 суддями;
• регіональних та територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ - у 5;
• державних підприємств — у 13, з них сім подані керівниками або виконувачами їх обов’язків, три — заступниками, одним членом комісії з реорганізації, двома лісничим;
• комунальних підприємств — у 12, з них 11 подані керівниками або виконувачами їх обов’язків та одним — заступником;
• територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) - у 11;
• МСЕК - 4.

Регіональний зріз

Найвищий відсоток підтверджених порушень зафіксовано у деклараціях посадовців з таких регіонів:

• у 45 з 53 перевірених декларацій, поданих посадовцями Дніпропетровської області (85%);
• у 14 з 18 — Хмельницької області (78%);
• у 9 з 12 —  Житомирської області (75%);
• у 17 з 24 — Вінницької області (71%);
• у 9 з 13 — Херсонської області (69 %);
• у 22 з 33 — Київської області (67%);
• у 13 з 20 — Харківської області (65%);
• у 9 з 14 — Запорізької області (64%);
• у 13 з 24 — Закарпатської області (54%);
• у 9 з 17 — Полтавської області (53%);
• у 13 з 25 — Одеської області (52%); 
• у 13 з 32 — Львівської області (41%);
• у 55 зі 140 —  міста Києва (39%).

Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення. 

Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством. 

За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.