Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за вісім місяців 2026 року завершило 574 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. 

Порушення виявлено у 571 з перевірених декларацій. Зокрема,

• у 321 декларації  встановлено ознаки недостовірних відомостей (ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) на загальну суму понад 2,424 млрд грн;
• у шести - ознаки необґрунтованості активів на понад 27 млн грн;
• у восьми - ознаки незаконного збагачення на понад 122 млн грн. 

Ефективність проведених повних перевірок за вісім місяців 2026 року становить 59% від завершених перевірок із затвердженим результатом.

У серпні НАЗК скерувало до компетентних органів  31 обґрунтований висновок: за ознаками ст. 366-2 КК України (завідомо недостовірне декларування відомостей) - 18, ч. 4 ст. 172-6 КУпАП - 13 (завідомо недостовірне декларування відомостей). 

Загалом з початку 2026 року до компетентних органів скеровано 293 обґрунтовані висновки: 179 - за ознаками ст. 366-2 КК України, 6 - ст. 368-5 КК України та 108 - ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

З початку року за результатом розгляду обґрунтованих висновків НАЗК, органи досудового розслідування розпочали 125 кримінальних проваджень. Матеріали ще 43 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.

ТОП - 5 декларацій, у яких за результатами повних перевірок, завершених у серпні, встановлено ознаки порушень:

1. колишнього Міністра юстиції України - у декларації при звільненні за період з 01.01.2025 по 19.11.2025 встановлено ознаки недостовірних відомостей на загальну суму понад 55,5 млн грн, зокрема експосадовцем не задекларовано: житловий будинок вартістю 42,9 млн грн, яким користувався у звітному періоді, доходи дітей, отримані у вигляді подарунка - оплати їхнього навчання у Швейцарії на загальну суму 12,4 млн грн, 100 тис. грн  доходу у вигляді процентів, а також грошові кошти на банківських рахунках, на понад 98 тис. грн. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало досудове розслідування за ст. 366-2 КК України;
2. начальниці Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області / депутатки Полтавської обласної ради - у декларації за 2025 рік, встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 8,7 млн грн.  Зокрема, посадовиця не зазначила відомостей про особу, з якою проживала, будинок у Полтаві вартістю понад 4,6 млн грн,де проживала разом із членами сім’ї, а також два автомобілі, що належать членам її сім’ї: Lexus GX 460 вартістю понад 1,6 млн грн та BYD вартістю 1,4 млн грн. Крім того, у декларації не відображено доходи члена сім’ї на суму понад 601 тис. грн та зазначено недостовірні відомості про готівкові кошти члена сім’ї на суму понад 411 тис.грн. Матеріали повної перевірки долучено до матеріалів кримінального провадження ДБР;
3. колишнього начальника Самбірського РТЦК та СП Львівської області - у декларації за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 4,5 млн грн. Зокрема, експосадовець не зазначив об’єкт незавершеного будівництва дружини - квартиру в новобудові у Львові вартістю понад 1,8 млн грн. Також він завищив розмір своїх та дружини грошових заощаджень на понад 2,7 млн грн. Державне бюро розслідувань (ДБР), у тому числі на підставі матеріалів повної перевірки повідомило експосадовцю про підозру у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України;
4. ексначальника митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці - у декларації за 2024 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 4,5 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував квартиру в Ужгороді вартістю понад 1,4 млн грн та автомобіль BMW X5, вартістю близько 3 млн грн. Активи оформлені на його вітчима та матір, проте їх бенефіціарним власником є сам посадовець. Крім того, декларант зазначив недостовірні відомості щодо коштів на його банківських рахунках на понад 40 тис. грн. Матеріали повної перевірки долучено до матеріалів кримінального провадження ДБР;
5. колишнього старшого інспектора з особливих доручень відділу превентивної діяльності ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі - у декларації за 2025 рік встановлено ознаки незаконного збагачення на понад 10,9 млн грн та ознаки недостовірних відомостей на понад 11,4 млн грн. Зокрема, посадовець не зазначив у декларації готівкові кошти у розмірі 100 тис.дол. США та 150 тис.євро, які було вилучено  органом досудового розслідування під час обшуку за місцем його проживання. Законність походження цих коштів не підтверджена, що є ознаками незаконного збагачення. Обгрунтований висновок скеровано до ДБР. 

Справи, скеровані  до суду у серпні

Органи досудового розслідування у серпні 2026 року скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, у тому числі за матеріалами повних перевірок декларацій, за декларування недостовірних відомостей (ст. 366-2 КК України) стосовно: 

• ексначальниці Управління державної реєстрації Центрально-Західного МУЮ за подання недостовірних відомостей у декларації за 2022 на понад 19,5 млн грн (ДБР); 
• начальника ТСЦ № 5346 за подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2023, 2024  на понад 9,9 млн грн (ДБР);
• депутата Ямпільської селищної ради за подання недостовірних відомостей у деклараціях за 2022, 2023 роки на понад 13,8 млн грн (НПУ);  
• завідувача КНП «Міська лікарня № 8» Запорізької міської ради за подання недостовірних відомостей у декларації за 2024 на понад 3,3 млн грн (НПУ); 
• депутата Одеської обласної ради за подання недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на понад 58 млн грн (НАБУ);
• депутата Української сільської ради за подання недостовірних відомостей у декларації за 2024 на понад 17 млн грн (НПУ); 
• депутата Української сільської ради за подання недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на понад 8,5 млн грн (НПУ); 
• депутата Броварської районної ради за подання недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на понад 8,5 млн грн (ДБР);
• депутата Славутської міської ради Хмельницької області за подання недостовірних відомостей у декларації за 2024 на понад 2,8 млн грн (НПУ).

Рішення судів у серпні

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області визнав депутата Української сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК України та призначив йому покарання у виді штрафу в розмірі 51 тис. грн з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на 1 рік (рішення набрало законної сили).

Постановою Чугуївського міського суду Харківської області визнано  начальника Слобідського ОРТЦК та СП міста Харкова винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП,  та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили. 

Постановою Хмельницького апеляційного суду залишено без змін постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, якою визнано  старшого інспектора сектору моніторингу ГУ НП в Хмельницькій області винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили. 

Калинівський районний суд Вінницької області визнав  депутата Калинівської міської ради Вінницької області винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 КК України та призначив йому покарання у виді штрафу в розмірі 85 тис. грн з позбавленням права обіймати посади, пов’язані в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 рік (рішення набрало законної сили).

Постановою Великоолександрівського районного суду Херсонської області визнано  депутата Бериславської міської ради винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили. 

Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області визнано  депутата Антонінської селищної ради винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили. 

Загалом за 2024-2026 рр. за матеріалами повних перевірок НАЗК суди постановили 19 обвинувальних вироків, які набули законної сили, та винесли 5 ухвал про звільнення особи від кримінальної відповідальності (за ч. 1 ст. 366-2 КК України) у зв`язку із закінченням строків давності та ще 2 ухвали про закриття провадження, у зв’язку із декриміналізацією дій. На розгляді судів перебуває 73 обвинувальних актів за недостовірне декларування (ст. 366-2 КК України) та 3 обвинувальні акти - за ознаками незаконного збагачення (ст. 368-5 КК України).

Результати проведених повних перевірок також сприяють наповненню бюджету. 

Зокрема, протягом 2024-2026 років за ініціативою НАЗК територіальні органи Державної податкової служби України провели перевірки дотримання вимог податкового  законодавства декларантами та/або членами їх сім’ї, за їх результатами донараховано 26,4 млн грн податків та зборів. Самостійно декларанти та члени їх сімей подали податкові декларації, в яких задекларовано 14,8 млн грн, з яких  сплачені  2,8 млн грн податків та зборів. 

Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше порушень встановлено  у деклараціях, поданих представниками:

• органів місцевого самоврядування — у 136 деклараціях (з них 108 — подані депутатами місцевих рад, з яких 10 — депутати обласних рад; двома  головами міських рад, одним заступником міського голови та одним секретарем міської ради, трьома сільськими головами та одним старостою,  20 - працівниками апаратів місцевих рад);
• Національної поліції України — у 24; 
• державних підприємств — у 14, з них сім подані керівниками або виконувачами їх обов’язків, три — заступниками та одним головним бухгалтером, одним членом комісії з реорганізації та двома лісничими;
• комунальних підприємств — у 13, з них 12 подані керівниками або виконувачами їх обов’язків та одним — заступниками;
• територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) — у 12;
• обласних і районних державних адміністрацій — у 11 (серед них одна подана заступником голови обласної державної адміністрації);
• Державної міграційної служби —  у 11;
• митної та податкової служб — у 10 (з них чотири подані митниками та шість представниками податкової служби);
• Державної служби України з надзвичайних ситуацій — у 8;
• Національної гвардії України — у 7;
• регіональних та територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ — у 6;
• судової системи — у 6, з них трьома суддями.

Регіональний зріз

Найвищий відсоток підтверджених порушень зафіксовано у деклараціях посадовців з таких регіонів:

• у 54 з 67 — перевірених декларацій, поданих посадовцями Дніпропетровської області (81%);
• у 13 з 16 —  Херсонської області (81%);
• у 8 з 10 — Чернівецької області (80%);
• у 14 з 18 — Хмельницької області (78%);
• у 10 з 13 —  Житомирської області (77%);
• у 9 з 12 — Запорізької області (75%);
• у 18 з 27 — Вінницької області (67%);
• у 26 з 39 — Київської області (67%);
• у 14 з 23 — Харківської області (61%);
• у 18 з 31 — Одеської області (58%);
• у 16 з 27 — Закарпатської області (59%);
• у 10 з 21 — Полтавської області (48%); 
• у 8 з 17 —  Черкаської області (47%);
• у 60 зі 154  —  м. Києва (39%);
• у 14 з 37 — Львівської області (38%).

Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення. 

Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством. 

За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.