Повні перевірки декларацій за березень: НАЗК виявило порушення на понад 234 млн грн

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за березень 2025 року завершило 73 повних перевірки декларацій, відібраних за новим ризик-орієнтованим підходом. 

Виявлено порушення у 38 деклараціях, тобто у 52% із числа завершених. Зокрема, ознаки недостовірних відомостей встановлені у 36 деклараціях на понад 222 млн грн. Також у двох деклараціях встановлено ознаки необґрунтованості активів на понад 12 млн грн. 

У березні 2025 року до компетентних органів направлено 45 обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність за ст. 366-2 КК України “Декларування недостовірної інформації”. 

Крім того, НАЗК склало та скерувало до суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, стосовно начальника ГУ Держппродспоживслужби в м. Києві, який не зазначив у декларації за 2022 рік відомості про квартиру та земельну ділянку дружини.

ТОП-10 порушень за результатами повних перевірок, завершених у березні 

У народного депутата України в декларації за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 3,6 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до Офісу Генерального прокурора України (ОГП).  

В деклараціях судді Якимівського районного суду Запорізької області за 2022-2023 роки встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 4,1 млн грн. Обґрунтовані висновки скеровано до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).

В декларації колишнього завідувача сектору державних закупівель Міністерства закордонних справ за 2022 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 7,6 млн грн.  Обґрунтований висновок скеровано до Національної поліції України (НПУ). 

В декларації колишнього директора Департаменту  інформаційних технологій  Державної судової адміністрації України за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 1,7 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ. 

У деклараціях депутата Дніпропетровської обласної ради за 2021-2022 роки встановлено ознаки недостовірних відомостей сукупно на понад 37,9 млн грн. Обґрунтовані висновки скеровано до НАБУ. 

В декларації депутата Закарпатської обласної ради за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 19 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до НАБУ.    

У колишнього депутата Полтавської  районної  ради в деклараціях за 2022-2023 роки виявлено ознаки необґрунтованості активів на понад 12,4 млн грн та встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 26,4 млн грн, матеріали перевірки долучені НПУ до матеріалів кримінального провадження, матеріали про встановлені ознаки необгрунтованості активів скеровано до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).  

В деклараціях депутата Криворізької міської ради за 2022-2023 роки встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 27,8 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ. 

У декларації депутата Хмільницької міської ради за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 15,1 млн грн. НПУ розпочала кримінальне провадження.  

В декларації депутата Криворізької  міської  ради за 2023 рік встановлено ознаки недостовірних відомостей на понад 11 млн грн. НПУ розпочала кримінальне провадження. 

Загалом з початку року за результатом розгляду 46 обґрунтованих висновків НАЗК органи досудового розслідування розпочали кримінальні провадження, до суду направлено сім обвинувальних актів. Зокрема, працівниками НПУ за матеріалами повних перевірок направлено до суду обвинувальні акти стосовно:

• депутата Дубенської міської ради Рівненської області, за ознаками ч.2 ст. 366-2 КК України; 
• депутата Дніпровської міської ради, за ознаками ч. 1 ст. 366-2 КК України;
• депутата Турбівської селищної ради Вінницької області, за ознаками ч. 2 ст. 366-2 КК України; 
• депутата Луцької районної ради, за ознаками ч. 1 ст. 366-2 КК України.

Також НПУ повідомила про підозру у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 366-2 КК України, заступнику начальника відділу Головного управління Держгеокадастру у Київській області за ч. 1 ст. 366-2 КК України за незазначення у деклараціях за 2021, 2022 та 2023 роки відомостей  на загальну суму майже 11 млн грн.

Крім того, постановою суду визнано, що перший заступник черкаського міського голови приховав від декларування у 2021 році житловий будинок, яким користувався член його сім’ї. Посадовець категорично заперечував це, але все ж таки подав виправлену декларацію за результатами повної перевірки, в якій зазначив такий обʼєкт. Процес тривав з липня 2024 року. Клопотання адвоката про закриття провадження за відсутністю складу правопорушення не було задоволено. Втім провадження у справі закрито у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. 

Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення. 

Серед усіх завершених повних перевірок декларацій порушення встановлено у деклараціях, поданих представниками:

• органів місцевого самоврядування — у 55 випадках (з них 34 — депутатами місцевих рад, 14 — депутатами обласних рад; одним заступником голови обласної ради, двома головами міських рад та одним головою селищної ради, одним заступником міського голови та  двома працівниками апаратів міських рад);
• представниками обласних та районних державних адміністрацій - чотири (одним головою районної державної адміністрації, одним заступником голови обласної державної адміністрації та двома працівниками апарату військової адміністрації);
• працівниками Національної поліції — дев’ять;
• представниками судової системи - три (з них один - суддя);
• державних підприємств — п’ять (з них три — керівниками, одним виконувачем обов’язків керівника та одним заступником) ;
• органів досудового розслідування — два; 
• органу законодавчої влади — два народні депутати;
• військово-лікарських комісій — один;
• територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - п’ять;
• медико-соціальної експертної комісії - чотири;
• митної та податкової служби - шість (три митники та три  податківці).

Крім того, знайшли своє підтвердження факти декларування недостовірних відомостей:

• у 10 з 12 завершених перевірок — у посадовців Київської області (83,3 %); 
• у 20 з 26 завершених — у посадовців Дніпропетровської області (76,9 %); 
• у 7 з 10 завершених перевірок —  у посадовців Рівненської області (70 %);
• у 6 з 9 завершених перевірок — у посадовців Закарпатської області (66,6 %);
• у 5 з 8 завершених перевірок — у посадовців з Полтавської області (62,5 %);
• у 5 з 8 завершених перевірок — у посадовців з Хмельницької області (62,5 %);
• у 10 з 17 завершених перевірок — у посадовців Одеської області (58,8 %); 
• у 8 з 16 завершених перевірок — у посадовців Харківської області (50 %); 
• у 6 з 13 завершених перевірок — у посадовців Вінницької області (46 %); 
• у 17 з 66 завершених перевірок декларацій посадовців м. Києва (25,7 %).

Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством. 

За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.

Перелік осіб, стосовно яких розпочато повні перевірки, а також результати перевірок можна знайти тут.

Що відбувається з декларацією після її подання — читайте тут.