Україна виконала 29,1% проміжних бенчмарків Європейського Союзу у сфері боротьби з корупцією. Це найвищий показник серед усіх напрямів, охоплених незалежним громадським моніторингом «Проміжні бенчмарки ЄС: прогрес України за главами 23 і 24», який 3 листопада представив Український центр європейської політики (УЦЄП).
Такий результат відображає багаторічну роботу з розбудови антикорупційної системи та наближення її до європейських стандартів. Водночас, як наголосив під час публічного обговорення результатів моніторингу заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Дмитро Калмиков, досягнутий прогрес має стати основою для прискорення подальших реформ.
«29,1% - найвищий показник серед досліджуваних напрямів, і це, безумовно, позитивний результат. Однак важливо розуміти, що попереду ще значний обсяг роботи. Понад половина заходів у сфері боротьби з корупцією передбачає набрання чинності законодавчими змінами. Для цього недостатньо розробити якісний законопроєкт і зареєструвати його у Верховній Раді. Необхідні також парламентська підтримка та подальше практичне впровадження ухвалених рішень», - зазначив Дмитро Калмиков.
НАЗК послідовно працює над законодавчим забезпеченням виконання проміжних бенчмарків ЄС у межах переговорного процесу. Зокрема, спільно з профільним парламентським Комітетом у липні 2026 року напрацьовано проєкт нової Антикорупційної стратегії (Стратегія) на 2026–2030 роки (реєстр. №15230-д). Документ враховує напрацювання трьох альтернативних законопроєктів та рекомендації європейських партнерів. Європейська комісія позитивно оцінила доопрацьований проєкт і у своїх офіційних зверненнях закликала Верховну Раду України (ВРУ) якнайшвидше ухвалити його в першому читанні. Проєкт також підтримала низка громадських організацій, а профільний парламентський комітет рекомендував його до ухвалення в першому читанні. НАЗК розраховує на якнайшвидший розгляд документа парламентом.
Ще один важливий напрям - забезпечення належної ефективності судового розгляду справ про корупцію. Так, НАЗК розробило законопроєкт № 16043, який передбачає вдосконалення порядку розгляду Вищим антикорупційним судом (ВАКС) справ про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також справ про застосування санкцій. Законопроєкт отримав підтримку профільного парламентського комітету.
Спільно з фахівцями Міністерства юстиції, Верховного Суду, Національним антикорупційним бюро, Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, ВАКС та іншими інституціями НАЗК розробило законопроєкт №16152 щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами у кримінальному провадженні, який також був схвалений профільним комітетом ВРУ.
Крім того, Агентство розробило законопроєкт щодо удосконалення процедури притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією. Документ уже схвалив профільний урядовий комітет.
Серед пріоритетів на найближчий період:
- завершення спільно з Міністерством юстиції аналізу нової Директиви ЄС про боротьбу з корупцією та підготовка пропозицій щодо імплементації її положень у національне законодавство;
- удосконалення статистичної звітності про досудове розслідування, судовий розгляд і виконання остаточних судових рішень у справах про корупційні правопорушення;
- підготовка законодавчих змін у сферах конфлікту інтересів і фінансового контролю, зокрема щодо кола суб'єктів декларування, обсягу декларування та відображення готівкових коштів;
- посилення міжвідомчої взаємодії та розширення доступу до іноземних даних для підвищення ефективності перевірки декларацій.
«Наше завдання - насамперед сформувати сталі механізми, які гарантуватимуть ефективне запобігання корупції на практиці. Це потребує узгодженої роботи державних інституцій, якісної законодавчої основи та належної імплементації ухвалених рішень», - підкреслив Дмитро Калмиков.
До обговорення також долучилися представники Офісу віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, АРМА, Державної прикордонної служби та Служби безпеки України. Організаторами моніторингу та заходу виступили УЦЄП, Центр політико-правових реформ, Фонд «Відродження», Центр громадянських свобод та ACREC за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Довідково. Переговори про вступ України до ЄС структуровані за шістьма тематичними кластерами, які об'єднують 33 переговорні розділи. Першим у червні 2026 року Україна та ЄС відкрили Кластер 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals). Він охоплює ключові напрями реформування держави: верховенство права, судову реформу, боротьбу з корупцією, захист основоположних прав, реформу державного управління, а також публічні закупівлі, статистику та фінансовий контроль. До нього входять п'ять переговорних розділів, зокрема розділ 23 «Судова влада та основоположні права» і розділ 24 «Правосуддя, свобода та безпека».
Особливість Кластера 1 полягає в тому, що він відкривається першим, а закривається останнім. Прогрес за ним є визначальним для загального темпу переговорів про вступ України до ЄС. Для розділів 23 і 24 Європейський Союз встановив проміжні бенчмарки - конкретні умови та результати, яких Україна має досягти для попереднього закриття відповідних переговорних розділів.
Станом на жовтень 2026 року Україна та ЄС відкрили переговори за чотирма із шести кластерів: 1 («Основи процесу вступу до ЄС»), 2 («Внутрішній ринок»), 3 («Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання») та 6 («Зовнішні відносини»).
Незалежний громадський моніторинг «Проміжні бенчмарки ЄС: прогрес України за главами 23 і 24» підготовлений Українським центром європейської політики. За його результатами, загальний рівень виконання Україною проміжних бенчмарків за двома переговорними розділами становить 20,9%: 20,3% - за розділом 23 та 21,4% - за розділом 24. Крім боротьби з корупцією (29,1%), найвищі показники зафіксовано у сферах співробітництва з питань наркотиків (25%) та боротьби з організованою злочинністю (24,9%). Моніторинг є незалежною експертною оцінкою прогресу України та не замінює офіційного оцінювання Європейської комісії.
