Абсолютна більшість представників українського бізнесу негативно ставляться до корупційних проявів та схвалюють діяльність викривачів корупції.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження «Корупція в Україні 2023», частину якого експерти НАЗК презентували під час вебінару «Як бізнес сприймає корупцію?». Захід організовано просвітницьким проєктом аналітичного центру CASE Україна «Ціна держави».
Для підприємців найпріоритетнішим залишається очищення митниці від корупції. Також у топ-5 пріоритетів – публічні закупівлі у сфері дорожнього будівництва та реалізації інфраструктурних проєктів, судова система і гуманітарна допомога у зв’язку з російською агресією.
Рівень корупційного досвіду українських підприємців у 2023 році дещо знизився у порівнянні з довоєнним періодом (станом на 2021 рік) та фактично не змінився з 2022-го року – 22,2% респондентів мали власний корупційний досвід минулого року. Це суттєво контрастує з рівнем сприйняття поширеності корупції, адже 81,3% представників бізнесу вважають корупцію дуже або дещо поширеною.
Оцінюючи власний корупційний досвід порівняно з довоєнним періодом та минулим роком, підприємці зазначили збільшення корупційних практик лише у сферах діяльності правоохоронних органів та контролю і нагляду за господарською діяльністю. В решті сфер, зокрема будівництва та земельних відносин, підключення до електро-, газо- й водопостачання, судовій системі та діяльності податкових органів, досвід корупції зменшився.
Відповідаючи на питання про основні корупційні практики у найпроблемніших галузях, підприємці в середньому вчетверо частіше називали ініціаторами корупційних ситуацій посадовців, аніж користувачів державних послуг.
Під час презентації соціологічних даних представник Управління комунікацій та інформаційної політики НАЗК Павло Бульдович зазначив, що загалом український бізнес оцінює ситуацію з корупцією оптимістичніше, ніж населення, та має вищий рівень обізнаності про цифрові сервіси. За його словами, протягом останніх чотирьох років частка підприємців, які готові повідомляти про факти корупційних проявів та схвалює діяльність викривачів, невпинно зростає. Водночас, попри стабільно позитивну динаміку, частка тих, хто повідомив про корупційну ситуацію компетентним органам, залишається порівняно незначною (14%).
Керівник відділу формування політики доброчесності у приватній сфері Олександр Васильчук зауважив, що НАЗК розробило для викривачів надійні та захищені інструменти повідомлень про корупцію і постійно працює над розвитком та промоцією інституту викривання, тому тенденція до зростання частки викривачів серед бізнесу має зберегтись. «В контексті запобігання корупції у приватній сфері Національне агентство зосереджує увагу на створенні «soft law»-інструментів для підприємців з розбудови доброчесної організації, насамперед йдеться про впровадження сучасних комплаєнс-процедур», - повідомив експерт. Він додав, що НАЗК співпрацює з Радою бізнес-омбудсмана, отримуючи дані про поширені корупційні практики в бізнесі, а також здійснює стратегічний аналіз корупційних ризиків, зокрема у найбільш уражених корупцією сферах.
