Відповідальність за недекларування через релігійні переконання може настати: Верховний Суд повернув справу судді на новий розгляд

13.12.2023

Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС) скасувала ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС) і призначила новий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням судді Олександри Брагіної, яка відмовилась подавати електронну декларацію начебто через релігійні переконання. Таким чином, АП ВАКС має повторно розглянути справу із врахуванням висновків касаційної інстанції.

Раніше АП ВАКС скасувала обвинувальний вирок Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо Брагіної у вчиненні кримінального проступку. Цю ухвалу прокурор оскаржив у кримінальному провадженні в касаційному суді.

4 грудня 2023 року, під час розгляду справи, Об'єднана палата ККС ВС встановила, що висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у діях судді складу кримінального правопорушення є передчасним. Зокрема, АП ВАКС не врахувала, що Брагіна, складаючи присягу судді, добровільно взяла на себе обмеження, пов’язані з виконанням професійних обов’язків та додаткові правові обтяження.

Суддя Олександра Брагіна надіслала до НАЗК паперову декларацію за 2020 рік, пояснивши, що декларацію в електронному вигляді вона не може подати через свої нібито «релігійні переконання». За її поясненнями, релігія не дозволяє їй використовувати електронний цифровий підпис (ЕЦП), а відповідно – подати декларацію в електронному вигляді.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), виконуючи вимоги законодавства, відмовилося прийняти паперову декларацію, а відповідні матеріали передало до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) для подальшого розслідування. Згодом Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та НАБУ повідомили судді про підозру.

Зазначимо, що раніше Олександра Брагіна користувалась ЕЦП та подавала електронні декларації за 2015-2018 роки. Крім того, всі судді мають володіти ЕЦП, щоб підписувати ним свої рішення відповідно до вимог законодавства.

Хронологія подій:

2015–2018 роки - суддя подає електронні декларації, користуючись цифровим підписом.
2019 рік. НАЗК розпочинає проводити повні перевірки. У цей час суддя Брагіна вирішує «зміцнити» свою віру та відмовляється від електронного цифрового підпису.
Через відмову від ЕЦП з релігійних причин, всупереч Закону суддя надіслала до НАЗК декларації за 2019-2020 роки в паперовому вигляді, а тому відповідні матеріали передані до НАБУ для подальшого розслідування. У жовтні минулого року САП та НАБУ повідомили судді про підозру.
У 2020 році суддя оскаржила в Окружному адміністративному суді м. Києва (ОАСК) відмову НАЗК прийняти її паперову декларацію. ОАСК безпідставно задовольнив цей позов та зобов’язав НАЗК їх прийняти.
НАЗК оскаржило таке рішення ОАСК в апеляційному суді. У липні 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд підтримав позицію НАЗК щодо того, що релігійні переконання не можуть бути підставою для неподання декларації в електронному вигляді.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 13 січня 2023 року оголосив вирок у кримінальній справі щодо судді Київського окружного адміністративного суду, яка відмовилась подавати електронну декларацію через релігійні переконання. Суддю визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366–3 Кримінального кодексу України (умисне неподання декларації). ВАКС призначив судді штраф у розмірі 51 тис. грн. Також судді строком на один рік заборонено обіймати посади, за якими передбачено обовʼязок подавати декларацію, крім виборних посад.
Проте Апеляційна палата ВАКС 14 березня 2023 року задовольнила апеляційну скаргу судді та скасувала відповідний вирок.
7 квітня 2023 року НАЗК подало до ВРП дисциплінарну скаргу щодо судді.
26 вересня 2023 року ВРП звільнила Брагіну з посади судді Київського окружного адміністративного суду за власним бажанням.
4 грудня 2023 року Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду прийняла постанову, якою частково задовольнила касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, скасувала ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 14 березня 2023 року і призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Зауважимо, що у Конституції України вказано, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань (ч. 4 ст. 35), у тому числі встановлених Законом України «Про запобігання корупції», який серед іншого передбачає обов’язок посадовців (в тому числі суддів), подавати декларацію щорічно (ст. 45).

Будь-який приватний інтерес судді, в тому числі щодо віросповідання, не може впливати на суспільний інтерес на рівні держави. Високі вимоги до статусу судді встановлені Законом України «Про судоустрій та статус суддів», Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів та іншими нормативно-правовими актами.

Публічний службовець, незалежно від віросповідання, зобов’язаний керуватися цінностями доброчесності і дотримуватися обов'язків, які на нього покладені державою і народом України.