Віртуальні активи стали ідеальним інструментом для тих, хто хоче фінансувати політику в обхід прозорості. Вони дозволяють приховати походження грошей, обійти обмеження на іноземні чи анонімні внески та миттєво переказувати великі суми через кордони. Досвід сусідніх держав, зокрема Молдови, де у 2024–2025 роках зафіксовано масові схеми підкупу виборців із використанням криптовалют та зовнішнього фінансування, свідчить про критичну важливість ефективного державного регулювання цієї сфери.
Ці питання фахівці обговорили під час експертного діалогу щодо регулювання віртуальних активів у політичному фінансуванні. Учасники проаналізували природу криптоактивів та їхні ризики для прозорості демократичних процесів, спираючись на досвід Румунії та Молдови. Окрему увагу приділили українському контексту: експерти оцінили готовність вітчизняних інституцій, обговорили можливі моделі регулювання, роль міжвідомчої взаємодії органів контролю та визначили наступні кроки для законодавчого врегулювання цієї сфери.
«Для НАЗК тема криптоактивів у сфері контролю за фінансуванням політичних партій поки що є новим напрямом. Наразі ми не фіксували резонансних кейсів, де в партійній звітності фігурували б віртуальні активи. Водночас НАЗК вже має досвід роботи з криптоактивами під час перевірки декларацій посадовців. Ми дедалі частіше бачимо, що декларанти вказують активи у криптовалютах і поступово розвиваємо інструменти для аналізу таких даних та відстеження транзакцій. Тому важливо перенести цей досвід для сфери політичних фінансів», – зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
За його словами, щоб фінансування політичного процесу залишалося прозорим і підконтрольним потрібно забезпечити три кроки.
«По-перше, визначити чіткі правила відображення криптоактивів у фінансовій звітності політичних партій. По-друге, розвивати інструменти контролю, зокрема через співпрацю з криптовалютними платформами, фінансовими установами, правоохоронними органами. І також важливо посилювати міжнародну координацію», – додав Віктор Павлущик.
Про особливості перевірки звітів політичних партій розповіла керівниця Департаменту формування доброчесності політичних фінансів НАЗК Ганна Чорнуцька.
«Методологія перевірки звітів політичних партій і декларацій публічних службовців має суттєві відмінності. Якщо порівнювати, то питання джерела походження коштів є спільним для обох видів контролю. Але якщо в деклараціях перевіряємо законність набуття активів конкретної особи, то в звітах політичних партій і відповідно виборчих звітах (на майбутнє) маємо підтвердити легітимність донора. Тобто те, що за цифровою транзакцією стоїть саме громадянин України, а не іноземний уряд чи якась анонімна структура», – зазначила Ганна Чорнуцька.
За її словами, основними викликами для перевірки звітів з криптоактивами буде складність встановлення особи внескодавця, адже у відкритій базі даних видно лише номер гаманця, це набір випадкових цифр, немає прізвища та імені. Поки всі дані з бірж не будуть передаватися до органу контролю, партія не зможе довести, хто саме їй надіслав кошти. Другий ризик пов'язаний з нестабільністю курсу криптовалюти, адже вони змінюються в ціні, що створює юридичну пастку. У момент, коли людина робить транзакцію, сума внеску може бути в межі законних лімітів, але поки транзакція обробляється сума може зрости, і перевищити ліміти. Це є ризиком як для внескодавця, так і для політичної партії.
Важливо, що ризики будуть зосереджені не в звітах політпартій, а в прихованих мережах фінансування. Тому потрібно фокусуватися не на перевірці одного звіту, а виявленні масових аномалій. Наприклад, коли тисячі людей з одного регіону, які не мали досвіду цифрових транзакцій (як правило це студенти, пенсіонери) раптом переводять кошти на партію в один день.
Учасники наголосили, що Україна має діяти на випередження, щоб не допустити використання подібних інструментів під час майбутніх повоєнних виборів.
У заході взяли участь представники НАЗК, Центральної виборчої комісії, Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку, Верховної Ради України, Державної служби фінансового моніторингу, Національної поліції України та Служби безпеки України, громадянського суспільства, а також міжнародні експерти з International IDEA та фахівці з Молдови і Румунії.
Захід організовано в межах проєкту U-VOTE, що підтримується Норвегією та реалізується Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (International IDEA).
Відеозапис: https://cutt.ly/etU0GPAh
