Картка проєкту
| Розробник проєкту постанови: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) | Мета проєкту постанови – визначення умови надання та механізм визначення розміру компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної послуги е-Відновлення | Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, наявність яких обумовлює потребу в його суттєвому доопрацюванні, зокрема: встановлення дискреційних повноважень сільських, селищних, міських голів; створення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації без належно визначеного її статусу, складу та порядку роботи; надання можливості Комісії запитувати додаткову інформацію та приймати рішення про відмову в наданні компенсації за відсутності встановлених підстав для такої відмови; використання у проєкті акта правових конструкцій оціночного характеру; обмеження права на оскарження рішення суб’єкта владних повноважень.Опис виявлених корупціогенних факторів
1. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення 1.1. Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної послуги е-Відновлення (далі – проєкт Порядку та Компенсація відповідно). Положеннями п. 7 проєкту Порядку пропонується встановити, що для розгляду питання надання Компенсації виконавчими органами сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовими адміністраціями населеного пункту або військово-цивільними адміністраціями населеного пункту (далі – уповноважені органи) утворюється Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації (далі – Комісія). Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Відповідно до ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради – за пропозицією голови відповідної ради. Згідно із ч. 3 ст. 12 цього Закону сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. У ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради призначаються на посаду і звільняються з посади сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради одноособово, а у випадках, передбачених законом, – за погодженням з відповідними органами виконавчої влади. Тобто відповідно до норм Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільського, селищного, міського голови загалом є визначальними для формування та діяльності виконавчих органів відповідної ради. Пропонована редакція п. 7 проєкту Порядку не визначає конкретного суб’єкта, уповноваженого на створення Комісії. Отже, Комісія може бути створена розпорядчим актом як виконавчого комітету відповідної ради, так і будь-якого відділу. Зважаючи на повноваження сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради на формування та діяльність різних виконавчих органів, виникає корупційний ризик зловживань при виборі суб’єкта створення Комісії для подальшого незаконного впливу на її діяльність. Рекомендація НАЗК: внести зміни до п. 7 проєкту Порядку, якими визначити суб’єкта уповноваженим на створення Комісії – виконавчий комітет відповідної ради. 1.2. Відповідно до абз. 2 п. 7 проєкту Порядку у разі необхідності до складу Комісії можуть, за згодою, залучатись представники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, експерти, оцінювачі, суб’єкти оціночної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, представники міжнародних організацій тощо. Абзацом 3 п. 7 проєкту Порядку встановлено, що кількість членів Комісії повинна бути не менше як 5 осіб та не більше за 11 осіб. У п. 9 проєкту Порядку передбачено, що Положення про Комісію, а також її склад затверджується уповноваженим органом, тобто виконавчими органами сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовими адміністраціями населеного пункту або військово-цивільними адміністраціями населеного пункту. Водночас проєкт Порядку не містить будь-яких інших положень, які хоча б рамково визначали важливі питання порядку її створення та діяльності. Отже, неврегульованими залишаються питання щодо: – вимог до осіб, які можуть бути членами Комісії; – суб’єкта внесення кандидатур для включення до складу Комісії; – правового статусу членів Комісії; – обмежень для членів Комісії, визначених Законом України «Про запобігання корупції». Члени Комісії, зокрема, можуть бути близькими особами один відносно одного, відносно осіб, які входять до складу суб’єкта створення Комісії, або ж відносно отримувача Компенсації; брати участь у прийнятті рішень в умовах конфлікту інтересів тощо; – механізмів забезпечення прозорості роботи Комісії. Наприклад, оприлюднення на офіційному вебсайті відповідного органу місцевого самоврядування відомостей про час, дату, місце проведення засідань, результати роботи тощо. Відсутність зазначених положень у проєкті Порядку створює корупційні ризики при вирішенні питань щодо складу комісії та порядку її діяльності. До того ж застосування в абз. 2 п. 7 проєкту Порядку оціночного поняття «у разі необхідності» збільшує дискреційні повноваження уповноважених органів при формуванні складу Комісії та потрібної більшості для прийняття відповідних рішень. Додатково, окрім визначених в абз. 2 п. 7 проєкту Порядку осіб, доцільним було б передбачити можливість залучення до складу Комісії представників громадських об’єднань, статутом яких, зокрема, визначено діяльність зі сприяння реалізації антикорупційних практик тощо. Рекомендація НАЗК: внести зміни до проєкту Порядку, якими передбачити чіткий порядок створення та діяльності Комісії, обмеження для осіб, які входять до її складу, а також дієві механізми забезпечення прозорості її роботи. 1.3. У п. 8 проєкту Порядку встановлюється перелік повноважень Комісії, зокрема Комісія відповідно до цього Порядку, серед іншого, має право запитувати додаткові документи, що підтверджують інформацію, зазначену в п. 13 цього Порядку (у разі необхідності), а також приймає рішення про зупинення/поновлення розгляду заяви, надання/відмову у наданні Компенсації відповідно до цього Порядку. Однак за логікою запропонованих змін фізична особа – громадянин України буде користуватися електронною послугою «е-Відновлення» з використанням Порталу Дія. До того ж згідно з положеннями п. 11 проєкту Порядку Комісія має доступ та право на отримання документів та/або інформації з інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності, необхідних для перевірки відомостей, зазначених у заявах. Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, які володіють документами та/або інформацією, необхідними для прийняття рішення про надання Компенсації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для надання Компенсації), зобов’язані безкоштовно надати такі документи та/або інформацію Комісії протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного запиту. Як наслідок, встановлення можливості Комісії у разі необхідності запитувати додаткові матеріали, що підтверджують подану отримувачем Компенсації інформацію, створює умови для особистого контакту фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень, що може призвести до корупційних зловживань. Крім цього, проєкт Порядку не містить підстав для прийняття рішення про відмову в наданні Компенсації. Таким чином, проєктом Порядку Комісії надається право вирішувати питання отримання Компенсації на її розсуд. Запропоноване безпідставне надання таких повноважень Комісії призведе до корупційних ризиків та прийняття суб’єктивних рішень. Рекомендації НАЗК: абз. 5 п. 8 проєкту Порядку виключити; у проєкті Порядку передбачити чіткий перелік підстав для відмови в отриманні Компенсації. 2. Створення перешкод для одержувачів адміністративних, освітніх, соціальних чи інших послуг, відсутність чи обмеження права на оскарження рішення суб’єкта владних повноважень У проєкті Порядку немає положень, які б гарантували право на оскарження рішень Комісії. Визначені положеннями ст. 8 проєкту Порядку широкі повноваження та невизначений правовий статус Комісії зумовлюють ризик уникнення юридичної відповідальності її членами за прийняті рішення. Рекомендація НАЗК: внести зміни до проєкту Порядку, якими визначити право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності Комісії, передбачити юридичну відповідальність її членів.Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій. Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр НОВІКОВ
