Картка проєкту
|
Розробник проєкту постанови: Міністерство соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) |
Мета проєкту постанови – удосконалення механізму виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років для перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги, у тому числі осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» |
Проєкт постанови надіслано відповідно до § 372 Регламенту Кабінету Міністрів України |
Резюме антикорупційної експертизи
За результатами антикорупційної експертизи проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання перетинання державного кордону в умовах воєнного стану» (далі – проєкт постанови) Національне агентство ідентифікувало корупціогенні фактори, які зумовлюють потребу в його доопрацюванні, а саме: встановлення непрозорого порядку роботи Комісії з оцінювання корупційних ризиків, що створює передумови для корупційних зловживань під час розгляду питань та прийняття рішень щодо визнання організацій такими, що відповідають базовим критеріям доброчесності та організаційної спроможності.
Опис виявлених корупціогенних факторів
І. Встановлення або розширення дискреційних повноважень органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форм, строків, порядку здійснення таких повноважень, контролю за їх здійсненням та відповідальності за можливі зловживання під час їх здійснення
Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок визнання благодійних, громадських, релігійних організацій – отримувачів гуманітарної допомоги такими, що відповідають базовим критеріям доброчесності та організаційної спроможності (далі – проєкт Порядку).
Відповідно до абз. 1 п. 3 проєкту Порядку для розгляду питань та прийняття рішень щодо визнання організацій такими, що відповідають базовим критеріям доброчесності та організаційної спроможності, Мінсоцполітики утворює Комісію з оцінювання корупційних ризиків (далі – Комісія) та затверджує її персональний склад.
Згідно з п. 4 проєкту Порядку Комісія розглядає заяву організації та додані до неї документи та приймає за результатами розгляду одне з таких рішень:
- про визнання організації такою, що відповідає базовим критеріям доброчесності та організаційної спроможності;
- про відмову у визнанні організації такою, що відповідає базовим критеріям доброчесності та організаційної спроможності, з обґрунтуванням невідповідності критеріям.
Однак у проєкті Порядку відсутні положення, що визначають перелік базових критеріїв доброчесності та організаційної спроможності, яким повинна відповідати організація.
Встановлена юридична невизначеність дає змогу Комісії самостійно визначати та упереджено тлумачити вимоги відповідності організацій базовим критеріям доброчесності та організаційної спроможності, що робить процедуру їх визнання такими непрозорою.
Крім того, у п. 9 проєкту Порядку залишається неврегульованим питання щодо механізму та строків розгляду Комісією документів у разі автоматичного позбавлення організації визнання такою, що відповідає базовим критеріям доброчесності та організаційної спроможності, у зв’язку з порушенням рекомендованою особою строку перебування за кордоном.
Таким чином, запропоноване у проєкті Порядку регулювання створює умови для запровадження непрозорої процедури визнання організацій такими, що відповідають базовим критеріям доброчесності та організаційної спроможності, а також наділяє Комісію дискреційними повноваженнями щодо прийняття відповідних рішень.
Рекомендація НАЗК:
доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням наданих зауважень.
ІІ. Невідповідність положень нормативно-правового акта положенням нормативно-правового акта, що має вищу юридичну силу, або міжнародним зобов’язанням України
В абз. 2 п. 3 проєкту Порядку передбачено входження представників Національного агентства до складу Комісії, однак зазначене положення не узгоджується з повноваженнями Національного агентства, визначеними Законом України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).
Так, відповідно до ст. 11 Закону Національне агентство здійснює визначений перелік функцій у сфері запобігання корупції, зокрема формування та реалізацію державної антикорупційної політики, моніторинг і контроль за дотриманням антикорупційного законодавства, перевірку декларацій, контроль за дотриманням вимог щодо запобігання конфлікту інтересів тощо. При цьому Законом не передбачено повноважень з оцінювання доброчесності суб’єктів, зокрема тих, що не належать до сфери публічної служби (благодійних, громадських, релігійних організацій – отримувачів гуманітарної допомоги).
Вказане свідчить про невідповідність положень проєкту Порядку положенням Закону, який має вищу юридичну силу, що має наслідком ускладнення реалізації повноважень Комісії, зокрема визнання благодійних, громадських, релігійних організацій – отримувачів гуманітарної допомоги такими, що відповідають базовим критеріям доброчесності та організаційної спроможності.
Рекомендація НАЗК:
у проєкті Порядку виключити зі складу Комісії представників Національного агентства.
Висновок:
проєкт постанови містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наданих рекомендацій.
Голова Національного агентства
з питань запобігання корупції Віктор ПАВЛУЩИК
