В Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) відбулося засідання круглого столу щодо шляхів забезпечення захисту прав викривачів серед військовослужбовців.
Представники НАЗК, Міністерства оборони України, державного підприємства “Державний оператор тилу”, Міністерства внутрішніх справ та підпорядкованих йому структур, Служби безпеки, а також експерти громадських організацій узагальнили виклики для викривання корупції військовослужбовцями та виокремили напрями розвитку цього інституту.
Учасники круглого столу зосередились на способах забезпечення можливості військовослужбовців вільно повідомляти про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення з урахуванням специфіки проходження військової служби. Йдеться, зокрема, про підвищені ризики для цієї категорії осіб у зв’язку з викриванням корупційних зловживань.
“Ми маємо спільно знайти шляхи системного вирішення наявних проблем, насамперед визначити, як має функціонувати інститут викривання серед військовослужбовців, і вже на основі цього планувати та втілювати зміни до конкретних нормативно-правових актів. Йдеться, зокрема, про запровадження механізму заохочення викривачів-військовослужбовців, що передбачено Державною антикорупційною програмою, можливість подання анонімних повідомлень та вільне обрання каналів повідомлення про корупційні факти на військовій службі”, - розповів керівник Управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони НАЗК Ярослав Любченко. Він також зазначив, що розвиток інституту викривання серед військовослужбовців є важливою складовою подальшої інтеграції України до НАТО.
Представники Міністерства оборони повідомили, що наразі триває робота щодо внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які дадуть змогу військовослужбовцям самостійно обирати способи повідомлень про корупцію, не порушуючи норми статуту. Адже сьогодні військовослужбовець зобов’язаний повідомляти про будь-які порушення виключно безпосередньому командиру.
Водночас керівниця напряму розвитку інституту викривання НАЗК Анастасія Ренкас зауважила, що попри колізії в законодавстві механізм викривання діє і його ефективність суттєво залежить від інституційної спроможності та незалежності уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції на рівні кожної організації. Саме ці підрозділи та уповноважені особи відповідають за роботу з викривачами в усіх військових формуваннях. Спектр зловживань, про які можуть повідомляти військові, не обмежується корупційними випадками. Однак наразі механізм викривання комплексно врегульовано лише в антикорупційному законодавстві, тому важливо максимально удосконалити цей інститут, щоб у перспективі масштабувати його також на інші сфери правопорушень, які зустрічаються у війську та у цивільній сфері.
Представники інших органів, зокрема Служби безпеки та Державної прикордонної служби, підтвердили, що найбільш складним аспектом у викриванні корупції військовослужбовцями є забезпечення гарантій їх захисту, насамперед безпеки, та висловили готовність співпрацювати з НАЗК у впровадженні таких гарантій на практиці.
Озвучена учасниками заходу інформація буде використана для розробки та вдосконалення нормативно-правової бази інституту викривання, а також для покращення взаємодії між НАЗК та іншими державними органами в контексті захисту прав викривачів.
