Запобігання корупції - наскрізний елемент усіх переговорних кластерів євроінтеграційного процесу. Жоден розділ acquis ЄС не може бути закритий без належних антикорупційних запобіжників, а відповідальність за їх впровадження лежить не лише на антикорупційних органах, а й на кожному органі державної влади та місцевого самоврядування.
На цьому наголосив заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Сергій Гупяк під час експертної конференції «Розділ 22 ЄС: Формуючи майбутню політику згуртованості України».
Сергій Гупяк зауважив, що ефективна система запобігання корупції є необхідною умовою належного управління публічними ресурсами та успішної реалізації політики згуртованості ЄС. Саме тому ключовим елементом інституційної спроможності органів влади стає здатність самостійно виявляти корупційні ризики та ефективно ними управляти.
«Ми переходимо від етапу формування політик до етапу демонстрації конкретних результатів. Для України в контексті євроінтеграції важливі не декларації намірів, а реальні зміни та вимірювані результати», — підкреслив заступник Голови НАЗК.
Він окреслив ключові інструменти, які НАЗК послідовно впроваджує для посилення антикорупційної спроможності органів влади на усіх рівнях:
- Антикорупційні програми як інструмент управління ризиками. У 2025 році НАЗК відновило погодження антикорупційних програм і змінило підхід до них. Антикорупційні програми мають бути робочим інструментом запобігання ризикам, а не формальністю. Зокрема, понад 30 органів влади, залучених до Ukraine Facility, уже мають такі програми. Агентство також надає методичну та практичну підтримку для їх якісного впровадження.
- Розвиток інституту уповноважених. Агентство трансформує роль уповноважених з питань запобігання корупції з «контролерів» на внутрішніх експертів, які вміють виявляти ризики та пропонувати ефективні рішення.
- Стратегічний аналіз корупційних ризиків НАЗК готує комплексні дослідження у стратегічно важливих та найбільш уражених корупцією сферах: публічних закупівлях, відбудові, лісовому господарстві тощо. Ці матеріали містять практичні рекомендації для органів влади, парламенту та уповноважених осіб і вже використовуються під час розробки антикорупційних програм.
- Антикорупційна експертиза нормативних актів діє як «фільтр» на етапі розробки законодавства, особливо щодо розподілу коштів та публічних інвестицій, щоб запобігати закладанню корупційних схем. Так, протягом 2025 року та початку 2026 року НАЗК проаналізувало десятки проєктів НПА, які стосуються сфер публічних інвестицій, сільського господарства, закупівель, тощо. За результатами цієї роботи у сотнях документів було виявлено та усунуто корупціогенні фактори.
Окремо Сергій Гупяк акцентував на важливості «тону згори», що передбачає відповідальність керівників органів влади за створення умов для роботи уповноважених та впровадження антикорупційних механізмів.
«Запобігання корупції - це спільна відповідальність усіх державних інституцій. Лише через якісну взаємодію, ефективне управління ризиками та досягнення конкретних результатів ми зможемо виконати завдання європейської інтеграції та зміцнити довіру громадян до держави», — резюмував він.
Конференцію організували Міністерство розвитку громад та територій України та Програма «U-LEAD з Європою» за участі ОЕСР, Міністерства фондів розвитку та регіональної політики Республіки Польща та EU4Reconstruction. Участь у дискусії взяли представники державних органів України, інституцій Європейського Союзу, міжнародних партнерів, держав-членів ЄС, регіональних та місцевих органів влади та експертного середовища.
Довідково. Розділ 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів» - один із 35 переговорних розділів у процесі вступу України до ЄС. Він встановлює вимоги до системи управління публічними інвестиціями та використання фінансових інструментів ЄС, зокрема щодо стратегічного планування, моніторингу, фінансового контролю та управління ризиками.
Однією з ключових умов виконання вимог Розділу 22 є наявність дієвих механізмів доброчесності та запобігання корупції, які забезпечують прозоре, ефективне та підзвітне використання публічних коштів відповідно до стандартів Європейського Союзу.
