Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснює експертний стратегічний аналіз корупційних ризиків для виявлення і усунення корупційних схем, а також антикорупційну експертизу проєктів нормативно-правових актів. У 2024 році фокусом дослідження корупційних ризиків стали сфера відновлення та медична сфери, а також діяльність військово-лікарських комісій.
“В умовах сьогоднішніх безпекових викликів прозоре законодавство, позбавлене можливостей для зловживань, є передумовою ефективної реалізації проєктів з відбудови українських міст та сіл, що постраждали через російську агресію. До процесу повоєнного відновлення важливо підготуватися заздалегідь і створити таку законодавчу базу, яка б гарантувала ефективний процес відбудови”, — наголосив заступник Голови НАЗК Сергій Гупяк.
У 2024 році Нацагентство підготувало аналітичне дослідження “ТОП-10 корупційних ризиків під час реалізації експериментального проєкту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії рф”. Фахівці провели комплексний аналіз процесів відновлення на прикладі експериментального проекту, проаналізували відповідну нормативно-правову базу. За результатами ідентифіковано 10 корупційних ризиків, які створюють передумови для можливих зловживань під час відбору об’єктів для відновлення, учасників публічних закупівель та фінансування цих робіт. НАЗК надало Кабінету Міністрів України, Міністерству розвитку громад та територій України, Держагентству відновлення та розвитку інфраструктури та іншим центральним та регіональним органам рекомендації щодо усунення цих корупційних ризиків.
На виконання рішення РНБО від 22 жовтня 2024 року НАЗК спільно з АЦ "Інститут законодавчих ідей" (ІЗІ) та за підтримки проєкту Pro-Integrity, який фінансується спільно USAID і UK International Development перевірило стан імплементації рекомендацій, визначених у дослідженні “ТОП-10 корупційних ризиків медико-соціальної експертизи щодо встановлення інвалідності”, яке було проведено у 2021 році та актуалізувало дослідження з урахуванням правового режиму воєнного стану.
НАЗК зібрало та проаналізувало інформацію від Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства соціальної політики України та громадських організацій «Незалежна антикорупційна комісія», «Всеукраїнська правозахисна організація «Юридична сотня» щодо впровадження попередніх рекомендацій для мінімізації корупційних ризиків у роботі медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).
Результати моніторингу підтвердили, що більшість заходів, запропонованих НАЗК для органів державної влади, наразі або у процесі імплементації, або не імплементовані. НАЗК наголошує, що впровадження наданих раніше рекомендацій мінімізувало б корупційні ризики та дозволило б запобігти виникненню численних корупційних схем у процесі встановлення інвалідності.
З урахуванням запропонованих Урядом законодавчих ініціатив, пов’язаних із ліквідацією МСЕК та впровадженням оцінювання повсякденного функціонування особи, НАЗК запропонувало визначити чіткий та прозорий механізм проведення такого оцінювання. Для цього надіслало оновлені рекомендації для усунення корупційних ризиків, зокрема до Міністерства охорони здоров'я, Мінсоцполітики, Мінцифри, Міноборони та Верховної Ради України.
Крім того, НАЗК спільно з громадськими організаціями “Незалежна антикорупційна комісія”, Правозахисний центр для військовослужбовців “Принцип” та “Всеукраїнська правозахисна організація “Юридична сотня” провело моніторинг імплементації рекомендацій щодо усунення корупційних ризиків у ВЛК Збройних Сил України. Станом на листопад 2024 року більшість цих рекомендацій була впроваджена Міноборони та МОЗ лише частково.
Основними викликами імплементації рекомендацій є регуляторна невизначеність, неврегульованість процедур формування складу ВЛК, призначення начальників та голів штатних і позаштатних ВЛК, нестача цифровізації документообігу та належного контролю за медичними записами, непрозорість механізму оскарження рішень ВЛК, неврегульованість оплати праці лікарів тощо.
НАЗК надіслало результати моніторингу імплементації рекомендацій до Міноборони та МОЗ для пришвидшення роботи щодо усунення корупційних ризиків.
“Загальний висновок свідчить про необхідність невідкладної імплементації відповідальними органами рекомендацій, зокрема з усунення недоліків у правовому регулюванні діяльності ВЛК та забезпечення прозорості процесів, що є критично важливим для подолання корупційних ризиків у цій сфері”, — зазначив Сергій Гупяк.
За напрямом антикорупційної експертизи НАЗК проаналізувало 4176 проєктів нормативно-правових актів та провело 102 антикорупційні експертизи. Фахівці виявили 275 корупціогенних факторів та надали 395 рекомендацій (94% з них було враховано розробниками). З висновками проведеної НАЗК антикорупційної експертизи можна ознайомитись тут.
За словами Сергія Гупяка, пріоритетами роботи НАЗК на 2025 рік є виявлення та усунення корупційних ризиків під час реалізації проєктів відновлення та відбудови країни, а також у лісовій та митній сферах, надання пропозицій для внесення змін до відповідного законодавства, розвиток інституту уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції.
“Уповноважені мають стати ефективними спеціалістами, які бачитимуть корупційні ризики безпосередньо в кожній організації та пропонуватимуть шляхи їх мінімізації. Вони повинні сигналізувати про ймовірні ризики Національному агентству та вказувати шляхи розв'язання проблеми”, — зазначив Сергій Гупяк.
Також НАЗК продовжить брати активну участь в діяльності робочих груп щодо вступу України до ЄС, аби забезпечити “антикорупційний мейнстрімінг”, ідентифікацію корупційних ризиків та визначити шляхи їх мінімізації під час подальших переговорів.
