Конституційний Суд України (КСУ) своїм рішенням, яке спричинило колапс антикорупційної системи, визнав неконституційними положення щодо публічності Єдиного державного реєстру декларацій (абзаци 2-3 ч. 1 ст. 47 Закону України “Про запобігання корупції”). Від цього постраждали ті, хто активно користувався реєстром — журналісти, викривачі, активні громадяни.
На виконання рішення КСУ Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) припинило доступ до публічної частини Реєстру. Відновити його вдалося лише завдяки розпорядженню Уряду, але значна частина повноважень НАЗК, необхідних для проведення повної перевірки декларацій, лишається заблокованою.
Скільки державі коштує Реєстр декларацій?
На утримання реєстру у 2020 році держава витратила близько 9 млн грн. Для порівняння: на виготовлення державних нагород цього року у бюджеті передбачено 12,7 млн грн.
З травня по жовтень НАЗК перевірило 446 декларацій, у 423 виявлено недостовірні відомості на 497 млн грн. У 97 з них — недостовірні відомості у розмірі, який передбачав кримінальну відповідальність. НАЗК передало обґрунтовані висновки з матеріалами правоохоронцям.
Наразі через рішення КСУ ці результати роботи НАЗК змарновані. Усі ці особи не будуть притягнуті до відповідальності.
Чим цінний Реєстр?
Щорічні декларації подають близько 900 тис. осіб. Реєстр — це основа запобігання корупції: посадовці, яких найняли платники податків, мають показувати, що вони не використовують свою роботу у власних інтересах. Щорічно декларації подають керівники держави, держслужбовці, керівники держпідприємств та посадовці органів місцевого самоврядування.
«Реєстр декларацій є найкращим інструментом для забезпечення несумісності публічної служби та корупції. Адже відкритість інформації про майно посадовців — один із ключових елементів для забезпечення доброчесності у владі», — зазначає Голова НАЗК Олександр Новіков.
Після перезавантаження НАЗК розпочала перевіряти декларації з травня 2020 року за новим юстованим порядком перевірки. Завдяки новому Порядку НАЗК перевіряє саме ті декларації, де можуть бути найвищі ризики корупції.
Так, підставами для перевірки є:
- Висока посада декларанта. Першими перевірялися декларації Президентів, Прем'єр-міністрів, членів Кабінету Міністрів України та їхніх заступників, суддів КСУ, Верховного Суду і Верховного Суду України, Вищого антикорупційного суду та інших.
- Визначення декларації ризикованою за результатами здійсненого логічно-арифметичного контролю (ЛАК). Усі щорічні декларації за 2019 рік були проранжовані в автоматичному режимі системою ЛАК, яка використовує дані державних реєстрів. На підставі конкретних показників було визначено найбільш ризиковані декларації, які за декілька тижнів до рішення КСУ було взято для повної перевірки. На жаль, перевірка комп’ютера поки не здатна замінити повну перевірку декларації працівником НАЗК, зокрема тому, що дані в більшості реєстрів є неповними.
- Заяви та повідомлення від фізичних і юридичних осіб, в тому числі журналістів.
Ми віримо, що законодавці знайдуть правові шляхи врегулювання ситуації, спричиненої рішенням КСУ, і це допоможе відновити повноцінний функціонал НАЗК.
