Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) вітає рішення Державного оператору тилу Міністерства оборони України щодо посилення вимог до постачальників продуктів для Збройних Сил України. Відтепер компанії, внесені до переліку міжнародних спонсорів війни, не зможуть бути постачальниками для української армії.
Таке рішення МОУ значно посилює критерії для перевірки постачальників на доброчесність. Це має стати прикладом і для інших замовників, зокрема, державних підприємств, органів державної влади та місцевого самоврядування, зробити свідомий вибір та відмовитись від співпраці з компаніями, які фінансують війну проти України, сплачуючи значні податки до бюджету рф.
Однак економічний спротив агресору — це не тільки про податки, а й про цінності. Багато іноземних державних та комерційних організацій вже відмовляються співпрацювати зі спонсорами війни: скандинавські залізничні та авіакомпанії, королівський дім Швеції, парламент Фінляндії та багато інших. Україна має стати лідером у нетолеруванні продукції та товарів компаній, які працюють на крові, нагадуючи цивілізованому світу про цінності свободи, демократії та доброчесності.
Нагадаємо, що раніше Антимонопольний комітет України (АМКУ) ухвалив рішення, яким дозволив замовникам самостійно вирішувати, чи готові вони купувати продукцію компаній, які фінансують російську агресію. У випадку зазначення відповідних вимог замовником компанія не матиме права брати участь у тендері.
НАЗК є органом, відповідальним за сприяння розбудові системи комплаєнсу у приватному секторі. Під час процедур комплаєнсу контрагенти підлягають перевірці на доброчесність, у тому числі на дотримання норм соціально відповідального ведення бізнесу відповідно до стандартів ОЕСР. Перелік «Міжнародні спонсори війни» на порталі «Війна і санкції» є потужним репутаційним інструментом для досягнення доброчесності ланцюжків постачання у міжнародному вимірі, виходу міжнародного бізнесу з росії, отже – зменшення фінансової та технологічної спроможності країни-терориста вбивати українців. Одним з «важелів тиску» платформи є співпраця з базою даних World-Check, що використовується банками та страховими компаніями для оцінки ризиків. Саме тому для світових компаній наслідки перебування в переліку стають гіршими, ніж продовження ведення бізнесу з країною-агресором.
