Медійне поле на тему корупції та боротьби з нею в Україні переповнене загальними міркуваннями без посилань на фактичні дані, аналізу конкретних кейсів та проблем.
Про це свідчать результати медіамоніторингу інформаційного простору у третьому кварталі 2024 року, проведеного Центром контент-аналізу на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) за фінансової підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI).
В сегменті українських онлайн-медіа переважали повідомлення з описом конкретних ситуацій, тоді як меседжі із загальними міркуваннями склали 41%. Натомість в соціальних мережах частка повідомлень з оціночними та експресивними судженнями превалювала, склавши 66%.
Онлайн-медіа висвітлювали більш збалансований набір суджень - від меседжів про існування корупції попри війну до тверджень про антикорупційний ефект цифровізації та збільшення викривань корупціонерів. Водночас найпопулярніші теми в соцмережах транслювалися в негативній тональності та акцентували на поширеності корупції під час війни, ототожненні шкоди від корупції та російських ракет, прирівнюванні корупційних зловживань до державної зради тощо.
Показово, що саме в соцмережах найпоширеніший песимістичний дискурс про нездоланність корупції та марність боротьби з нею. Такий наратив отримав 53 мільйони контактів у досліджуваній вибірці на противагу понад 4 мільйонам контактів з аудиторією онлайн-медіа. При цьому якщо в медіа ключовими спікерами на тему корупції є політики, посадовці та проукраїнські лідери думок, то серед популярних джерел у соціальних мережах присутні також ресурси, які давно перебувають у полі зору правоохоронних органів (телеграм-канал “Резидент”, мережі засудженого до ув’язнення Олега Царьова та пропагандистки Діани Панченко, яка отримала підозру у державній зраді).
«Медійний дискурс є не тільки відображенням реальної ситуації з корупцією, але й потужним інструментом формування колективних уявлень про неї. Соціологічні опитування фіксують понад чотирикратний розрив між корупційним досвідом та сприйняттям корупції у суспільстві і моніторинг медіа виявляє одне з основних джерел цього контрасту. В умовах, коли 84% українців отримують новини переважно із соцмереж, відсутність в цьому середовищі стандартів поширення інформації та відповідальності за їх порушення, анонімність, армії неавтентичних акаунтів та засилля дезінформації суттєво посилюють переконаність в тотальній корумпованості країни та безперспективності антикорупційних заходів”, - зазначив Павло Бульдович, керівник відділу координації державної інформаційної політики із запобігання корупції.
В розрізі уваги до типів корупції медіа традиційно більше писали про інституційний вимір корупційних практик (65% повідомлень) з наголосом на закупівлях для ЗСУ, роботі ТЦК та митниці. Значно менше уваги приділялося корпоративній (14%) та побутовій (13%) корупції, а також зловживанням в органах місцевого самоврядування (8%).
Тема інституційної корупції була домінантною також для соцмереж (75%). Помітно менше в цьому сегменті комунікували побутову (13%), корпоративну (9%) та корупцію в органах місцевого самоврядування (3%). Попри незначне висвітлення, негативна перспектива найбільшою мірою притаманна саме повідомленням про місцеве самоврядування (29% публікацій про марність боротьби з корупцією у зазначеній сфері). Дещо менша частка повідомлень такого характеру (24%) присвячена інституційній корупції, тоді як кейси на побутовому рівні мінімально охоплені песимістичними інтерпретаціями. Аналітики пояснюють це дистанціюванням проросійських джерел від теми побутової корупції, що призвело до менш негативної тональності комунікації.
Порівняно з результатами моніторингу у другому кварталі цього року протягом липня-серпня зменшився сегмент публікацій, в якому корупційні прояви безпосередньо пов’язуються з війною. Частка таких повідомлень склала 40% (у другому кварталі - 49%). Відповідні меседжі найчастіше зосереджувались на мобілізації як джерелі зловживань, а також на спробах держави навести з нею лад.
В більшості випадків, які висвітлювали медіа (88% контактів з аудиторією), суб’єктами викривання або подолання корупції були правоохоронні та інші антикорупційні органи. Водночас про громадськість (представників громадських організацій та журналістів-розслідувачів) як ініціатора викривання йшлося у 12% повідомлень.
Загалом інформаційний простір традиційно переповнений дискурсом про покарання за корупцію, тоді як лише 4% публікацій були пов’язані з темами про запобігання корупційним проявам. І хоч ця частка порівняно незначна, вона продовжує зростати - у другому кварталі обсяг таких повідомлень зафіксовано лише на рівні 1%. Найчастіше медіа пов’язували запобігання корупції із заходами діджиталізації, зокрема у сферах закупівель, вирубки лісів, будівництва, надання дозволів підприємцям тощо.
Дослідження медіа проводилося на матеріалах вибірки Топ-100 майданчиків, куди входять інформаційні сайти та друковані медіа, а також випуски новин семи телевізійних каналів (Телемарафон «Єдині новини», Прямий, 5 канал, Еспресо, 24 канал, Київ, Суспільне Київ). У цій вибірці за досліджуваний період було виявлено 23681 повідомлень зі згадуваннями слів «корупція», «хабарництво» та інших, а також назв антикорупційних органів українською та російською мовами.
У соцмережах проаналізовано 800 найпопулярніших постів у Facebook, Telegram та Youtube, які набули найбільшого поширення й мали найбільшу кількість контактів з аудиторією. Враховувалися як питомо українські акаунти, так і проросійські, але розраховані на українську аудиторію.
Здійснення щоквартального та щорічного моніторингу медіа на тему корупцію та боротьби з нею передбачено Стратегією комунікацій у сфері протидії та запобігання корупції на період до 2025 року та Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки.
