До Верховної Ради України внесено пропозиції змін (12374-д) до ст. 51-4 «Моніторинг способу життя суб’єктів декларування» Закону України «Про запобігання корупції», які можуть знищити інструмент моніторингу способу життя (МСЖ), який здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). На найближчому пленарному засіданні народні депутати України розглянуть правки, що суттєво обмежать НАЗК у перевірці законності статків посадовців.
НАЗК звернулось до Верховної Ради України з проханням відстояти збереження інструменту, що довів свою ефективність у подоланні корупції.
Пропоновані зміни також ускладнять перевірку сумнівних активів, зокрема зроблять неможливим аналіз активів, отриманих до публічної служби, і створять корупційні ризики, дозволяючи декларантам вказувати відсутні активи для їх подальшої легалізації.
Серед запропонованих змін, які будуть розглядати народні депутати:
- Обмеження МСЖ лише періодом перебування у статусі декларанта, що унеможливить оцінку законності статків, набутих раніше, та надасть можливість пояснювати походження активів законними доходами до початку публічної служби. Це створює ризик узаконення необґрунтованих активів і звільнення від відповідальності після звільнення.
- Здійснення МСЖ лише декларанта та членів його сім’ї, що дозволить недоброчесним посадовцям оформлювати активи на третіх осіб без можливості їхнього виявлення. Натомість чинний порядок моніторингу дозволяє виявляти такі випадки.
- Обмеження терміну здійснення МСЖ трьома місяцями. Моніторинг потребує часу для аналізу великого обсягу даних, здійснення міжнародних запитів і детального аналізу фінансових документів. Навіть простий моніторинг способу життя може тривати шість місяців, у складних випадках — понад рік. Запропоновані строки зроблять ефективне виявлення корупції неможливим.
Також звертаємо увагу, що ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України дозволяє визнавати необґрунтованими активи, оформлені на третіх осіб за дорученням декларанта або якщо посадовець може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Йдеться про інститут цивільної конфіскації, який довів свою ефективність.
За результатами роботи НАЗК за напрямом МСЖ 61 матеріал на 231,56 млн грн скеровано до САП для подання позовів в ВАКС, ще 30,95 млн грн уже стягнуто в дохід держави.
Загалом сума необґрунтованих активів та незаконного збагачення за результатами МСЖ, здійснених НАЗК, становить понад 1,5 млрд грн.
Запропоновані зміни спрямовані на обмеження виключно повноважень Національного агентства та нівелюють такий важливий інструмент фінансового контролю як МСЖ, що, безумовно, матиме негативний вплив на його ефективність.
Водночас законодавство не обмежує повноваження інших правоохоронних органів у зборі доказів щодо необґрунтованості активів відповідно до ст. 290 ЦПК України.
Більше того, такі зміни зумовлять відкат назад у питаннях контролю за статками публічних службовців через МСЖ, підвищення ефективності якого останнім часом було відзначене міжнародними інституціями та експертами.
*Йдеться про пропозиції до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення інституційної спроможності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та вдосконалення механізмів управління активами» (стенограма відповідного засідання парламентського комітету з питань антикорупційної політики від 12 березня 2025 року - тут).
