Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило планову перевірку організації роботи щодо запобігання та виявлення корупції в діяльності Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентство).
НАЗК відзначило роботу антикорупційного уповноваженого у підвищенні обізнаності працівників щодо антикорупційного законодавства. Однак виявлено низку недоліків, що негативно впливають на ефективність реалізації антикорупційної політики в органі. Йдеться про:
- недостатню штатну чисельність уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції;
- відсутність перевірок організації роботи з реалізації антикорупційної програми, забезпечення заходів запобігання та виявлення корупції у підпорядкованих установах Держрибагентства, системного підходу до перевірок контрагентів та впливу антикорупційних уповноважених на виявлення корупційних ризиків;
- відсутність акту, що регулює внутрішні процедури розгляду повідомлень про можливі корупційні правопорушення. В окремих підрозділах не створено каналів для подання таких повідомлень, а порядок їх розгляду і механізм реагування на них порушуються.
НАЗК також зафіксувало системні корупційні ризики в Держрибагентстві:
- Використання службових повноважень для особистої вигоди при розпорядженні державним майном:
На балансі одного з державних підприємств Держрибагентства перебуває близько 2,7 тис. гідротехнічних споруд (греблі, водозабірні споруди, водоводи тощо). При цьому підприємством не забезпечено належного обліку гідроспоруд та реєстрації права державної власності на більшість з них — до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено лише 374 об'єкти.
Вказана ситуація створює ризики неправомірного користування гідроспорудами чи їх вибуття з власності держави за сприяння посадовців балансоутримувача, які можуть отримувати за це неправомірну вигоду. Підтвердженням існування такого корупційного ризику є зафіксовані НАЗК випадки:
тривалого, подекуди до 20 років, використання гідроспоруд без укладення договорів оренди;
укладення попереднім балансоутримувачем договорів про передачу майна Держрибагентства у користування в обхід визначеного законодавством порядку та без участі Фонду державного майна України.
- Використання біоресурсів (риба та інші водні організми, водорості та інші водні рослини) та вилучених засобів незаконного лову в особистих інтересах:
На період воєнного стану в Україні, конфісковане майно може безоплатно передаватися для потреб армії, як, наприклад, вилучені риболовні сітки. Для цього необхідно інформувати обласну військову адміністрацію (ОВА) про наявність такого майна.
Не зважаючи на масові вилучення біоресурсів, знарядь лову та водного транспорту у 2022–2024 роках, в шести областях (Вінницька, Львівська, Чернігівська, Миколаївська, Кіровоградська та Хмельницька) підрозділи Держрибагентства не надсилали таких повідомлень до ОВА. Цей факт може свідчити про зловживання посадовців органу.
Крім того, законодавство України передбачає передачу вилучених природних ресурсів та виготовленої продукції для подальшої реалізації та подальшого перерахування коштів до бюджету. НАЗК встановило, що теруправління Держрибагентства незаконно передавали вилучене майно:
- суб’єктам господарювання, що не мають права на торговельну діяльність та не перерахували до бюджету кошти від реалізованого майна;
- фізичним особам для “зберігання” або “знищення”, що позбавило державу прибутку й могло бути вигідним окремим посадовцям;
- іншим суб’єктам за заниженими цінами.
Держрибагентство має право складати протоколи про порушення у сфері рибного господарства та сприяти примусовому виконанню рішень суду як стягувач. Однак в деяких випадках, через його бездіяльність до бюджету не надходили значні суми штрафів. За інформацією Міністерства юстиції, у 2024 році Держрибагентство мало сприяти стягненню понад 2,1 млн грн штрафів, але фактично бюджет отримав лише 36 тис. грн (1,66%). Провадження на понад 711 тис. грн державні виконавці не виконали.
Аналогічна ситуація склалася й у підрозділах Держрибагентства: з присуджених за протоколами Миколаївського рибоохоронного патруля майже 2,1 млн грн штрафів фактично стягнув 39,2 тис. грн, за протоколами Одеського — з 1,1 млн грн — лише 28,6 тис. грн, за протоколами Черкаського — з понад 1 млн грн - 23,6 тис.
- Використання інституту громадських інспекторів для задоволення приватного інтересу:
На час дії воєнного стану заборонено використання маломірних плавзасобів. Це не стосується правоохоронців і громадських інспекторів, залучених до рибоохоронних рейдів. Однак виникає ризик, коли інспектори зловживають своїм статусом для вільного пересування водоймами.
НАЗК встановило, що:
- Держрибагентство призначає інспекторами осіб, пов’язаних з бізнесом у дотичних сферах і власників нерухомості в прибережних зонах. Зокрема це стосується районів, підконтрольних Київському рибоохоронному патрулю.
- громадські інспектори фактично не беруть участі в рейдах, хоч і зазначені в наказах. Це створює ризик виходу їх на воду у заборонений період для власної вигоди.
За матеріалами перевірки НАЗК Спеціалізована екологічна прокуратура ініціювала п’ять досудових розслідувань щодо зловживань посадовців теруправлінь Держрибагентства при реалізації вилученого в рибоохоронних рейдах майна.
Акт за результатами перевірки НАЗК містить детальний опис виявлених порушень вимог Закону України “Про запобігання корупції” та недоліків в організації роботи щодо запобігання та виявлення корупції, виявлених корупційних ризиків та рекомендації щодо їх мінімізації. Документ переданий керівнику Держрибагентства. Також для забезпечення вжиття заходів реагування у зв’язку з виявленими порушеннями НАЗК внесе припис очільнику державного органа.
