Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр порушників) — це портал, де міститься інформація про всіх фізичних та юридичних осіб України, які вчинили корупційні чи пов'язані з корупцією правопорушення, починаючи з 2012 року. 15 липня Президент України підписав Закон про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, яким відтепер перебування посадовців у Реєстрі корупціонерів буде обмежене строками. 16 липня закон опубліковано, він набуває чинності 17 липня.
Що таке Реєстр порушників
Реєстр порушників — це інструмент Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) для перевірки інформації про осіб, які претендують на посади з підвищеним корупційним ризиком. Разом з тим реєстр може допомогти в аналізі ризиків у різних сферах суспільного життя, зокрема при перевірці надійності контрагентів, що здійснюється державними органами, бізнесом, громадськими організаціями. Тут міститься інформація про фізичних осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, та юридичних осіб, до яких судом застосовано кримінально-правові заходи через вчинення корупційних правопорушень.
НАЗК постійно оновлює дані в Реєстрі порушників. Основним джерелом інформації для цього є Єдиний державний реєстр судових рішень. Коли особа притягається до кримінальної чи адміністративної відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, Державна судова адміністрація передає НАЗК електронні копії судових рішень, що набрали законної сили. Для цього нещодавно було запроваджено автоматизований канал обміну даними між відповідними реєстрами. У разі накладення на публічну особу дисциплінарного стягнення, обов'язок надання інформації до Реєстру порушників покладається безпосередньо на орган, який його наклав.
За які порушення потрапляють в Реєстр порушників
В Реєстрі порушників міститься понад 55 тисяч записів, більшість з яких стосуються адміністративних порушень.
До адміністративних правопорушень, через які відомості про особу можуть потрапити до Реєстру, належать, наприклад, неповідомлення про конфлікт інтересів, порушення правил щодо отримання подарунків тощо. А найпоширенішим з них є несвоєчасне подання декларації. Такі правопорушення, зазвичай, караються невеликим штрафом, проте навіть після його сплати дані службовця опиняються в Реєстрі нарівні з тими, кого засуджено за тяжкі кримінальні злочини, пов’язані з корупцією: за отримання хабара, підкуп, привласнення або розтрату майна, зловживання службовим становищем, підробку документів і печаток тощо.
На відміну від адміністративних, дисциплінарні порушення не передбачають штрафів, але можуть тягнути за собою стягнення від оголошення догани чи звільнення. Проте відомості про людину, яка була покарана за вчинення дисциплінарного правопорушення, можуть внести до Реєстру навіть без рішення суду — достатньо наказу роботодавця.
Які наслідки тягне за собою внесення відомостей про особу до Реєстру порушників
Крім того, що особа, яка потрапила до Реєстру, отримує клеймо “корупціонера”, вона може зіштовхнутися й з репутаційними втратами. Наприклад, хоча факт наявності запису в Реєстрі не завжди блокує можливість працевлаштування, рішення про прийняття на роботу залишається за роботодавцем: він розуміє, що може бути підданий критиці за прийняття людини з корупційним "шлейфом".
Під час конкурсів на посади або відбори до наглядових рад наявність відомостей в Реєстрі порушників може стати вирішальним аргументом не на користь кандидата, навіть при наявності чудових професійних якостей.
Що стосується юридичних осіб, Закон України «Про публічні закупівлі» зобов’язує замовника відмовити в участі в тендері, якщо учасник перебуває в Реєстрі порушників.
Також існують законодавчі обмеження: особа, притягнута судом до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, не може бути призначена на держслужбу протягом трьох років. Якщо особа вчинила кримінальне правопорушення, суд може заборонити обіймати певні посади на певний строк.
До ухвалення закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо підвищення відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», відомості з Реєстру можна було вилучити лише на підставі:
- ухвали суду про скасування вироку;
- винесення виправдувального вироку;
- поновлення строку на апеляцію;
- скасування постанови про адміністративне стягнення;
- скасування розпорядчого документа про дисциплінарне стягнення;
Також була передбачена можливість виключення з Реєстру інформації про осіб, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави та перебували/перебувають у складі сил безпеки та оборони України. В решті випадків дані особи залишалися в Реєстрі порушників назавжди.
Які терміни перебування в Реєстрі порушників встановлює новий закон
Тепер зміни до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають перебування даних в Реєстрі порушників:
- протягом одного року — для відомостей про притягнення до цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень або накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення;
- до погашення або зняття судимості з особи — для відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень;
- протягом п'яти років — для відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру (ст. 96-6 КК України) у зв'язку з вчиненням корупційного правопорушення.
Після завершення визначених строків відомості про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, підлягають виключенню.
Нагадаємо, даний Закон також підвищив поріг для адміністративної і кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, знижує пороги кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та розширює коло осіб, які можуть бути притягнуті, змінює пороги для цивільної конфіскації необґрунтованих активів тощо.
