Одним із повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) є моніторинг і контроль за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів. Ця діяльність є комплексною, і здійснюється у таких напрямках, як виявлення і документування фактів порушення вимог законодавства про конфлікт інтересів, вжиття заходів щодо їх усунення, а також виявлення та усунення умов, що сприяють виникненню конфлікту інтересів.
У 2025 році Департамент моніторингу контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції НАЗК (Департамент) забезпечив системний і комплексний підхід до виявлення та аналізу корупційних ризиків, провівши 12 перевірок організації роботи із запобігання та виявлення корупції в державних органах та органах місцевого самоврядування. Для порівняння - у 2024 році було проведено десять таких перевірок.
Незважаючи на різноплановість об’єктів перевірки, було ідентифіковано типові корупційні ризики:
- укладення договорів закупівлі на користь третіх осіб, під час яких товари/ послуги купувалися за завищеними цінами, або ненадання послуг через неспроможність постачальників;
- укладення договорів оренди, за якими орендар фактично безплатно користується додатковою площею, що не вказана в документах;
- ймовірність зловживання посадовцями під час визначення об’єктів нерухомості для їх подальшого відчуження Фондом Державного майна;
- неправомірне виведення земель із власності громад чи держави у приватну власність на підставі корупційних і дискреційних рішень ОМС;
- працевлаштування осіб з недотриманням порядку проведення спеціальних перевірок;
- незаконне нотаріальне оформлення нерухомості чи землі без попередньої ідентифікації документів, які підтверджують право власності;
- незаконна передача конфіскованого майна та землі приватним фірмам або особам через зловживання членів обласних комісій та органів Державної виконавчої служби Мін’юсту;
- недостатній контроль за перевіркою фактів неподання/несвоєчасного подання декларацій посадовцями, та неповідомлення НАЗК про такі випадки;
- відсутність координації антикорупційних заходів у підвідомчих організаціях з боку уповноваженого підрозділу;
- формальний характер антикорупційних програм. Переважна більшість уповноважених обирають заходи з навчання та розробки пам’яток.
Так, наприклад, під час перевірка організації роботи щодо запобігання корупції в Державній судовій адміністрації (ДСА) уповноважені особи НАЗК констатували формальний підхід до розробки антикорупційної програми. Крім того, аналіз результатів публічних закупівель, що проводились територіальними управліннями ДСА, підтверджує наявність системних проблем із прозорістю та високі корупційні ризики.
Під час перевірки ДП «Ліси України» НАЗК виявило низку корупційних ризиків, які виникають через відсутність чітких механізмів відбору лісових ділянок для будівництва автомобільних доріг і вирубки дерев і зволікання ДП «Ліси України» в оформленні правоустановчих документів на користування землями лісового фонду.
НАЗК також зафіксувало системні корупційні ризики в Держрибагентстві: використання службових повноважень для особистої вигоди при розпорядженні державним майном; використання біоресурсів та вилучених засобів незаконного лову в особистих інтересах; використання інституту громадських інспекторів для задоволення приватного інтересу.
Агентство ініціювало п’ять службових розслідувань.
Наприкінці року НАЗК завершило перевірку Київради та КМДА. Виявлено низку можливих корупційних ризиків, пов’язаних із незаконним виведенням з комунальної власності земель, задоволенням власних інтересів та розтратою коштів.
Упродовж 2025 року в межах виконання функцій із запобігання корупційним правопорушенням НАЗК підготовлено 56 обґрунтованих висновків, тоді як у 2024 році - 13. Це свідчить про суттєве зростання ефективності відповідного напряму діяльності. Варто зазначити, що 60%, або 34 висновки за 2025 рік стосувалися корупційних кримінальних правопорушень, тобто кількість виявлених корупційних злочинів зросла у 2,6 раза порівняно з попереднім роком. Особливо показовою є динаміка встановлених збитків державі — вони зросли з 30 млн грн у 2024 році до понад 434 млн грн у 2025 році.
Так, наприклад, у 2025 році на підставі скерованих НАЗК матеріалів, Офіс Генерального прокурора зареєстрував кримінальне провадження за фактами можливого зловживання службовим становищем посадовцями територіальних підрозділів ДП «Ліси України» (ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 ККУ України). Ці незаконні дії спричинили тяжкі наслідки державі на загальну суму понад 2 млн грн.
Крім того, за матеріалами НАЗК Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвало декілька кримінальних проваджень стосовно службових осіб Держрибагентства, які, зловживаючи службовим становищем, незаконно розпоряджалися вилученими біоресурсами, передавши його суб’єктам господарювання, що не мали права на торгівельну діяльність. Сума збитків державі оцінюється близько 2,4 млн гривень.
Також НАЗК скерувало до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) кілька обґрунтованих висновків про виявлення ознак корупційного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України щодо посадовців однієї з обласних військових адміністрацій (ОВА), які у порушення чинного законодавства здійснили закупівлю матеріалів для будівництва фортифікаційних споруд за завищеною вартістю, чим спричинили вагомі збитки державі.
Отримана під час перевірок інформація про типові корупційні ризики дозволила посилити контроль та зробити превентивні заходи більш дієвими. За результатами проведених заходів із запобігання правопорушенням, пов'язаним з корупцією, НАЗК внесло 76 приписів про усунення порушень вимог антикорупційного законодавства, про проведення службових розслідувань та притягнення винних до відповідальності. У 2024 році за цим напрямком роботи внесено 35 приписів, що свідчить про посилення превентивного напрямку роботи НАЗК.
Крім того, Агентство склало 11 протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією стосовно 11 осіб. У 2024 було складено 27 протоколи стосовно 25 осіб.
У 2025 році кількість заходів моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, розпочатих за ініціативою НАЗК, збільшилася майже вдвічі порівняно з минулим роком. Якщо у 2024 році цей показник становив 25,6% (53 заходи), то у 2025-му він сягнув 46% (118 заходів). Основними джерелами для заходів моніторингу та контролю стали матеріали в медіа та результати перевірок декларацій посадовців.
У 2025 році НАЗК завершило 258 заходів моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, що на 21% більше, ніж у 2024 році.
«З метою збільшення кількості перевірок за власною ініціативою, Департамент у співпраці із профільним підрозділом НАЗК оновив правила логічного та арифметичного контролю. Це дозволило забезпечити опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на предмет виявлення можливих порушень у сфері конфлікту інтересів та зменшило час на «ручний» пошук необхідної інформації у деклараціях, реєстрах і базах даних», - зазначає Олександр Амплеєв, керівник Департамент моніторингу контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції НАЗК.
У межах виконання Дорожніх карт щодо вступу України до ЄС, Департамент зосередився на унормуванні окремих своїх функцій: затверджено Порядок здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Також представники Департаменту залучались до формування Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки та після її ухвалення розпочнуть роботу з її реалізації. Заплановані кроки спрямовані на вдосконалення законодавства про конфлікт інтересів. Зокрема, вони передбачають посилення інституційної спроможності НАЗК щодо притягнення осіб до відповідальності за порушення законодавства в зазначеній сфері.
«У 2026 році Департамент зосередиться на подальшому зростанні ефективності за рахунок розширення ІТ-можливостей для автоматичного пошуку порушень. Пріоритетом також стане вдосконалення внутрішніх процедур НАЗК, що дозволить якісніше виявляти та документувати правопорушення. Ще одним пріоритетом роботи Департаменту у 2026 році стане посилення ризик-орієнтованого підходу під час перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції, заходів моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів. Планується розширити практику комплексних моніторингів, а також налагодити тіснішу взаємодію з правоохоронцями для ефективної реалізації переданих їм матеріалів про правопорушення», - розповів Олександр Амплєєв.
Про результати роботи НАЗК у сфері лобіювання можна прочитати тут.
