Повідомлення про можливі порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» - важливий інструмент громадського контролю, що сприяє своєчасному виявленню фактів недостовірного декларування, конфлікту інтересів та незаконного збагачення. У 2025 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) посилило роботу за цим напрямом, запровадивши новий підхід до опрацювання повідомлень.
Для цього у структурі Агентства був створений спеціалізований підрозділ який забезпечує аналіз даних, що містяться в повідомленнях про корупцію.
За 9 місяців роботи у 2025 році (з 1 квітня по 31 грудня) зазначений підрозділ опрацював 4275 повідомлень про можливі порушення вимог антикорупційного законодавства. Із них 1762 містили фактичні дані, які потребували детального аналізу й перевірки викладених обставин та подальшого реагування (за наявних підстав) в межах повноважень НАЗК. Про найпоширеніші причини, через які повідомлення не ставали підставою для подальших заходів реагування можна почитати - тут.
За результатами розгляду цих повідомлень:
- розпочато 30 моніторингів щодо можливого конфлікту інтересів;
- 16 повідомлень передано для здійснення контролю своєчасності подання декларацій
- 33 матеріали - для проведення моніторингу способу життя.
- 319 матеріалів - для проведення повних перевірок декларацій.
На кінець року було завершено 193 з ініційованих повних перевірок, за результатами яких:
- у 62 деклараціях виявлено ознаки кримінального правопорушення (ст. 366-2 КК України);
- у 56 — адміністративного правопорушення (ч. 4 ст. 172-6 КУпАП);
- у 3 — ознаки необґрунтованих активів (підстава для цивільної конфіскації);
- у 71 — неточні відомості;
Лише в одному випадку порушень не виявили.
Результати роботи підтверджують, що повідомлення про корупцію є важливим джерелом інформації для виявлення потенційних порушень.
Заступник Голови НАЗК Сергій Гупяк підкреслив значущість фактичних перевірюваних даних у повідомленнях.
«Ефективність реагування на повідомлення про корупцію значною мірою залежить від того, наскільки повну і конкретну інформацію надає заявник та чи можна її перевірити. Чим чіткіше описані факти, дати, суми, посади та інші можливі деталі, тим ефективніше НАЗК може опрацювати повідомлення та, за наявності підстав, вжити заходів. Натомість загальні скарги або припущення без конкретики не дають змоги провести необхідний аналіз. Це не перекладання роботи на заявників, а загальноприйнята світова практика розгляду повідомлень. У багатьох країнах обсяг підтверджувальних матеріалів, які мають надавати заявники про корупцію, значно більший, ніж в Україні. Тому 2025 році ми посили наші зусилля щодо навчання як суспільного, так і правоохоронного секторів із питань, як повідомляти про корупцію», - зазанчив він.
Зокрема, Агентство підготувало роз’яснювальні матеріали, серію публікацій і провело спеціалізований вебінар, під час якого пояснило критерії до повідомлення, на які варто звернути увагу заявникам.
«Надалі ми плануємо вивести роботу з повідомленнями про корупцію з операційного на системний рівень: коли функція НАЗК на цьому напрямку не обмежується лише аналізом інформації, наданої в повідомленні, а систематизується, узагальнюється (в тому числі зважаючи на відомості, отримані від інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції), і вже на основі отриманих даниху хвалюються рішення про те, як зробити цей напрямок більш ефективним», - розповів про подальші пріорітети в роботі керівник відділу розгляду повідомлень про корупцію Денис Бітюков.
Про результати роботи контакт-центру НАЗК та відділів роз’яснень у 2025 році читайте - тут.
