Повні перевірки декларацій: за 3 місяці 2026 року НАЗК виявило порушення на понад 1 млрд грн

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за три місяці 2026 року завершило 224 повних перевірки декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. 

Порушення виявлено у 223 з перевірених декларацій. У 135 деклараціях  (62% від завершених перевірок) встановлено ознаки недостовірних відомостей (ст. 366-2 Кримінального кодексу України (КК України) або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) на загальну суму понад 1 млрд грн. Ще у двох - ознаки необґрунтованості активів на понад 11,9 млн грн; у трьох - незаконного збагачення на понад 58 млн грн. 

З початку року за результатом розгляду 41 обґрунтованих висновків НАЗК, органи досудового розслідування розпочали кримінальні провадження. Матеріали ще 8 перевірок долучено до розпочатих раніше кримінальних проваджень.

У березні НАЗК скерувало до компетентних органів 38 обґрунтованих висновків за ст. 366-2 КК України, 2 - за ознаками ст. 368-5 КК України, 18 - за ознаками ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. 

Загалом з початку 2026 року до компетентних органів скеровано 124 обґрунтовані висновки: 83 - за ст. 366-2 КК України, 3 - за ст. 368-5 КК України та 38 - за ознаками ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

ТОП - 5 посадовців, у деклараціях яких за результатами повних перевірок, завершених у березні, встановлено ознаки порушень:

1. Колишній директор Департаменту логістики Головного управління Національної гвардії України: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей на суму понад 15 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував члена сім’ї та об’єкти нерухомості у Київській області на загальну суму понад 13 млн грн, які перебувають y їх власності та користуванні. Крім того, він не підтвердив законність походження власних готівкових коштів у розмірі понад 360 тис. грн. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало досудове розслідування.
2. Колишній в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті: у деклараціях за 2023 та 2024 роки встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей на суму понад 31,4 млн грн. Зокрема, посадовець не підтвердив законність походження своїх готівкових коштів на понад 29,9 млн грн. Обґрунтовані висновки скеровано до ДБР.
3. Депутат Одеської обласної ради: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей на суму понад 60 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував свої фінансові зобов’язання за договорами позики на понад 58 млн грн, власні доходи, корпоративні права та квадроцикл. Серед іншого, депутат  також «забув» вказати у декларації квартиру в Одесі вартістю понад 1,5 млн грн, яка належить дружини. Обґрунтований висновок долучено НАБУ до матеріалів триваючого кримінального провадження.
4.  Депутата Харківської обласної ради/голови адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради: у деклараціях за 2023 та 2024 роки встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей на суму понад 13,1 млн грн. Зокрема, посадовиця не підтвердила джерела походження власних готівкових коштів сукупно на понад 12,3 млн грн. НАБУ розпочало кримінальне провадження.
5. Працівника НПУ: при перевірці декларації за 2023 рік встановлено ознаки незаконного збагачення в розмірі понад 29,9 млн грн. Йдеться про грошові кошти, використані за його дорученням на придбання будинку та земельних ділянок, розташованих у Києві, де посадовець проживав з родиною, а також елітного автомобіля, яким користується його дружина. Крім того, декларант не підтвердив походження готівкових коштів дружини на понад 2,8 млн грн.  Обґрунтований висновок скеровано до Державного бюро розслідувань (ДБР).

ТОП - 5 декларацій із значними сумами невідповідностей подані:

1. Депутатом  сільської ради Вінницької області: при перевірці декларації за 2024 рік встановлено ознаки незаконного збагачення у розмірі понад 10 млн грн. За рахунок зазначених коштів  посадовець та його дружина упродовж 2020 – 2025 років здійснили низку видатків для набуття у власність активів (послуг, транспортних засобів та нерухомості в столиці та у Вінницькій області). Крім того, декларант вказав неправдиві відомості у декларації на суму 17,1 млн грн, незадекларувавши об’єкти нерухомості вартістю понад 10,3 млн грн, розташовані у Києві та Вінниці, що належить йому та дружині на праві власності, а також фінансові зобов’язання на понад 3,9 млн грн. Він також не підтвердив походження готівкових коштів подружжя на понад 2,6 млн гривень. Національна поліція України (НПУ) розпочала досудове розслідування.
2. Начальником Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області: у декларації за 2023 рік встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей на суму 4,6 млн грн. Зокрема, посадовець не зазначив квартиру, розташовану в місті Трускавець, вартістю 2,6 млн грн, яка перебувала в користуванні членів сім’ї; свій подарунок у розмірі понад 1,7 млн грн, отриманий від матері, та фінансове зобов’язання на понад 290 тис. грн. НПУ розпочала кримінальне провадження.
3. В.о. президента Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство»: у декларації за 2024 рік встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей на суму 12,6 млн грн. Зокрема, посадовець не зміг підтвердити джерела походження понад 1,4 млн грн готівки, що належала йому та члену його сім’ї. Він також не зазначив  відомості про фінансове зобов’язання дружини в розмірі 11 млн грн та вказав неправдиві відомості про криптовалюту на понад 135 тис. грн. Обґрунтований висновок скеровано до  НПУ.
4. Директором Департаменту Фонду державного майна України: у декларації за 2024 рік посадовець не зазначив квартиру, розташовану в
   Києві, вартістю 5,2 млн грн, якою користувався. НПУ здійснює досудове розслідування. 
5. Ексзаступником директора  КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА): у декларації за 2024 рік встановлено ознаки відображення недостовірних відомостей на суму 6,9 млн грн. Зокрема, посадовець не вказав у декларації орендовану ним квартиру в столиці,  вартістю понад 4 млн грн,  де фактично мешкав з родиною. Серед іншого декларант не підтвердив джерела походження понад 2,2 млн грн готівкових коштів та приховав вартість автомобілів, набутих у звітному періоді членом сім’ї. Обґрунтований висновок скеровано до  НАБУ, разом із матеріалами перевірки його долучено до кримінального провадження.

Справи, скеровані  до суду у березні

Органи досудового розслідування за березень 2026 року скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, у тому числі за матеріалами повних перевірок декларацій, за декларування недостовірних відомостей                    (ст. 366-2 КК України) стосовно: 

• депутата Берегівської районної ради Закарпатської області за подання недостовірних відомостей у декларації за 2022 рік сукупно на суму понад  8,3 млн грн та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом;
• депутата Черкаської міської ради за подання недостовірних відомостей на понад 9,7 млн грн; 
• депутата Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області за подання недостовірних відомостей у декларації за 2022 рік на суму понад 5,7 млн грн;
• депутата Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області за подання недостовірних відомостей у декларації за 2023 рік на суму понад 7,1 млн грн.

Крім того, у березні органи досудового розслідування, у тому числі за матеріалами повних перевірок, повідомили про підозру у недостовірному декларуванні: 

• депутату Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області в декларуванні недостовірної інформації на понад 46 млн грн. (у деклараціях за 2022, 2023 та 2024 роки).

Рішення судів у березні 

Вінницький міський суд визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) (завідомо недостовірне декларування), заступника начальника Вінницького об’єднаного міського ТЦК та СП,  та постановив стягнути в дохід держави 34 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Індустріальний районний суд міста Харкова визнав винним за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП експерта - члена МСЕК Комунального закладу охорони здоров’я «Обласного центру медико-соціальної експертизи», наклавши штраф у розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Шевченківський районний суд міста Львова визнав винним за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП заступника директора ТОВ «Львівський радіоремонтний завод» та постановив стягнути в дохід держави 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Липовецький районний суд Вінницької області визнав винним за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП старосту села Лозувата, та постановив стягнути в дохід держави штраф у розмірі 25,5 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області визнав винним за        ч. 4 ст. 172-6 КУпАП  головного спеціаліста Богинівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, наклавши штраф у розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Хмельницьким апеляційним судом залишено без змін постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, якою визнано винним за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, депутата Хмельницької міської ради, накладено штраф у розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Оржицький районний суд Полтавської області визнав винним за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП старшого секретаря Оржицького районного суду Полтавської області, накладено штраф у розмірі 17 тис. грн. Постанова набрала законної сили.

Загалом за 2024-2026 рр. за матеріалами повних перевірок НАЗК суди постановили 12 обвинувальних вироків, які набули законної сили, та 1 ухвалу про звільнення особи від кримінальної відповідальності (за ч. 1 ст. 366-2 КК України) у зв`язку із закінченням строків давності. На розгляді судів перебуває 56 обвинувальних актів за недостовірне декларування (ст. 366-2 КК України) та 2 обвинувальні акти скеровано до суду за ознаками незаконного збагачення (ст. 368-5 КК України). 

Результати проведених повних перевірок сприяють наповненню бюджету. Зокрема, протягом 2024-2026 років за ініціативою НАЗК територіальними органами Державної податкової служби України проведено перевірки дотримання вимог податкового  законодавства декларантами та/або членами їх сім’ї, за їх результатами донараховано 13,8 млн грн податків та зборів. Самостійно суб’єктами декларування та членами їх сімʼї були подані податкові декларації, в яких задекларовано 9,5 млн грн, з яких  сплачені  1,8 млн грн податків та зборів. 

Серед усіх завершених з початку року повних перевірок декларацій найбільше порушень встановлено  у деклараціях, поданих представниками:

• органів місцевого самоврядування — у 52 деклараціях (з них 35 — подані депутатами місцевих рад, з яких 5 — депутати обласних рад; по одній - головою міської ради та сільським головою, 10 - працівниками апаратів місцевих рад);
• Державної міграційної служби —  9;
• державних підприємств — у 8 (з них три декларації подані керівниками, дві — виконувачем обов’язків керівника, три — заступниками);
• комунальних підприємств — у 7 (з них три подані керівниками, дві — виконувачем обов’язків керівника та двома — заступниками);
• Національної поліції — 7; 
• Державної служби України з надзвичайних ситуацій —6;
• митної та податкової служб — у 6 (з них дві подані митниками та чотири представниками податкової служби);
• обласних і районних державних адміністрацій - у 5 (серед них одна подана заступником голови обласної державної адміністрації);
• територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - у 5.

Регіональний зріз

Найвищий відсоток підтверджених порушень зафіксовано у деклараціях посадовців з таких регіонів:

• у 22 з 29 — Дніпропетровської області (76%);
• у 6 з 8 — перевірених декларацій, поданих посадовцями Харківської області (75%);
• у 8 з 11 — Вінницької області (73%);
• у 5 з 7 —  Житомирської області (71%);
• у 5 з 7 — Хмельницької області (71%);
• у 11 з 16 — Київської області (69%);
• у 10 з 15 — Одеської області (67%); 
• у 4 з 8 — Закарпатської області (50%);
• у 32 зі 64 —  м. Києва (50%);
• у 7 з 16 — Львівської області (44%).

Результати проведених повних перевірок свідчать про те, що застосування ризик-орієнтованого підходу до відбору декларацій на повну перевірку позитивно вплинуло на ефективність їх проведення. 

Важливо: початок повної перевірки не означає, що декларант вчинив корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення. Якщо за результатами перевірки встановлено порушення, НАЗК вживає заходів для притягнення особи до відповідальності згідно із законодавством. 

За наявності підстав матеріали передаються до органів досудового розслідування, а також до САП для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.