Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ Вищим антикорупційним судом».
Проєкт розробило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) для вирішення однієї із системних проблем у сфері правосуддя - забезпечення належної динаміки розгляду справ, що належать до юрисдикції Вищого антикорупційного суду (ВАКС), та раціонального використання його суддівського ресурсу.
Йдеться про дві категорії проваджень: цивільні справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (цивільна конфіскація), а також адміністративні справи про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
Наразі законодавство передбачає обов’язковий розгляд таких справ у першій інстанції колегією у складі трьох суддів ВАКС, незалежно від складності конкретного провадження. Разом із тим ВАКС одночасно здійснює правосуддя у значному масиві кримінальних проваджень, а формування колегії у кожній цивільній чи адміністративній справі створює додаткове навантаження та може впливати на своєчасність розгляду інших справ.
Законопроєкт змінює підхід до визначення складу суду. Він, зокрема передбачає, що справи про цивільну конфіскацію за загальним правилом розглядатиме суддя ВАКС одноособово. Водночас можливість колегіального розгляду як процесуальна гарантія зберігається. Проєкт закону визначає категорії відповідачів, які мають право клопотати про розгляд справи колегією, встановлюється порядок і строк подання відповідного клопотання.
Змінюється і порядок розгляду санкційних справ. Із Кодексу адміністративного судочинства України виключається вимога про їх обов’язковий розгляд колегіально. Це важливо, оскільки такі справи вимагають оперативного реагування держави для захисту національних інтересів, безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України.
Водночас практика ВАКС засвідчує, що частина із них наразі розглядається місяцами. За перше півріччя 2026 року середня тривалість розгляду справ про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про санкції», становить 49 днів, а справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави – 118 днів.
Законодавчі зміни також забезпечують правову визначеність для вже відкритих проваджень: справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядатимуться за правилами, що діяли до набрання ним чинності.
«Ефективність антикорупційної системи вимірюється не лише кількістю виявлених правопорушень чи розпочатих проваджень. Важливо, щоб кожна справа проходила всі необхідні етапи без процесуальних затримок. Саме тому ми спрямували зусилля на те, щоб ВАКС міг ефективно використовувати свій ресурс: одноособовий розгляд там, де він достатній, і колегіальний - у випадках, коли це необхідно для забезпечення процесуальних гарантій. Це одночасно посилює спроможність антикорупційної системи та відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України», — зазначив Голова НАЗК Віктор Павлущик.
Законопроєкт розроблено на виконання заходу № 4 Дорожньої карти з питань верховенства права, а також проміжного ключового показника (interim benchmark) IBM 23.6.1 переговорного розділу 23 «Юстиція та фундаментальні права» і відповідного кроку Плану України в межах Ukraine Facility. Посилення спроможності антикорупційних інституцій та забезпечення належної динаміки судового розгляду відповідає рекомендаціям Європейської Комісії щодо членства України в ЄС, зокрема щодо ефективної боротьби з корупцією та належної динаміки судових справ і ухвалення рішень.
Під час підготовки проєкту закону НАЗК провело публічне громадське обговорення із залученням представників громадських організацій, зокрема Всеукраїнського об’єднання «Автомайдан», Transparency International Ukraine та Центру правового аналізу та дослідження політичних ризиків. За результатами консультацій Агентство отримало три пропозиції та опрацювало кожну з них. Окремо Агентство опрацювало позиції інституцій, які безпосередньо працюють із відповідними категоріями справ: ВАКС, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Офісу Генерального прокурора. Законопроєкт пройшов оцінку на відповідність міжнародним зобов’язанням України, зокрема цілям Угоди про асоціацію з ЄС та положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Подальше ухвалення проєкту закону Верховною Радою України стане одним із кроків для посилення спроможності антикорупційної інфраструктури України та підвищення ефективності механізмів цивільної і санкційної конфіскації. НАЗК також очікує, що ще одним важливим законодавчим кроком народних депутатів стане винесення на голосування у Верховній Раді України проєкту Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки. Її ухвалення визначить засади державної антикорупційної політики на наступні п’ять років. Своєчасне ухвалення Стратегії необхідне для виконання міжнародних зобов’язань нашої держави, зокрема в межах Ukraine Facility та Дорожньої карти з питань верховенства права.
